Цікава доля людини, від героя до зрадника. Філіп Петен (24.04.1856-23.07.1951).Французький військовий, державний діяч. Маршал Франції. У Першій Світовій війні 1914 - 1918 командував військами, став героєм Франції в боях при Вердені, захистив Париж від німецької навали. В народі мав призвище "Лев Вердена".Франція програла німцям у 1940 році (Другій Світовій війні) і частково була окупована. Філіп Петен перейшов на сторону ворога (німців), став главою (президентом) Третьої республіки (Вишитської Франції) 11.07.1940 - 20.08.1944. Співпрацював з німецькими загарбниками, виші відправляли євреїв та патріотів у німецькі концентраційні табори н знищення. У 1945 році після звільнення Франції над Ф.Петеном відбувся суд. Вирок - довічне ув'язнення за зраду. Помер у в'язниці. (Вікіпедія).
Згідно ОБД. Бриль Сергій Іванович, Київська область. Рядовий, 573 сп. Помер від ран: літо - осінь 1941 в сводному евакуаційному шпиталі м.Харків. Похований: м.Харків цвинтар номер 2 військова ділянка. Похований, як невідомий.
З цікавого. Вікіпедія. Краснов Петро Миколайович, 10(22).09.1869 - 16.01.1947. Російський генерал від кавалерії РІА, політичний діяч, письменник. Начальник Головного управління казачих військ імперського міністерства східних окупованих територій Німеччиною в Другій Світовій. У 1945 році здався британським військам в Австрії, був виданий РА для етапування в СРСР. У 1947 році радянський суд приговорив його до страти за державну зраду. На сьогодні РФ реабілітований.
В червні 2026 року пошуковці з Сумщини виставили в Інтернеті дві фотографії на яких сфотографована столова солдатська ложка, на котрій є запис о солдаті Другої Світової війни. Тобто ця столова ложка іменна. Ложка знайдена на території Сумської області. Пошуковці не назвали себе і не сказали же точно була знайдена ця ложка. Ложка розповіла о своєму власнику. Згідно ложки встановлений її власник - Ягнюк Іларіон (Ларіон) Андрійович, 27.03.1911, Харківська область (Вовчанський район?). Призваний: 1942 м.Богучяр Вороніжська область. Солдат, артилерист, в 1943 році проходив службу в ГСВ дивізійна артилерія. В березні 1945 проходив службу в 237 АЗСП. З 23 березня проходив службу в 5УА. Нагород не мав. З війни повернувся живим. Інформація згідно бази ОБД. Скоріш всього після закінчення війни ДСВ мешкав і працював Сумській області. Помер до 1985 року. Після смерті господаря скоріш всього його ложка була втрачена. В Книзі Пам'яті Харківська область цей солдат не значиться, як загиблий, безвесті зниклий, не значиться, як повернувся з війни живим. Ось таку інформацію о своєму власнику розповіла солдатська столова ложка.
Дякую, Захарович. Цікаво. Можливо, хтось з родичів цих солдат побачить ці списки.
Список военнослужащих РККА, которые прибывали в немецком плену, в трудовом лагере (спецлагере) г.Таганрог Ростовская область в период 1941-1942 годов. Анкетные данные на этих солдат отсутствуют. Кто-то из них погиб в плену, кто-то из них пережил плен и выжил. Поиском родственников этих солдат в 2010 году занимались поисковики Ростовской области. Список военнослужащих: Попов Иван Иванович, 45 лет (1897); Мартыненко; Мащенко; Трубчанинов А.И.,1912; Бехоборудзе, 1906; Банников Н.И.,1907; Сакиян А.М.; Сюркин И.Г.; Гроб Г.М.; Карташев С.А.; Щебека А.М., 1921; Кириченко К.Ф.; Грищенко Т.А.; Руднев П.С.; Кулиш М.Я.; Суржин Г.Ф.; Калинин М.С.; Татаров А.Х.; Тарасов Г.И.; Проценко В.И.,1913; Атанов П.А.; Ермилов А., 1913; Жуков Н.А.; Епифанов В.С.,1900; Склярук О.В.; Кочетков М.П.,1908; Калинин Н.В.; Петров И.Ф.,1913; Ботняков А.И.; Булеев, 1903; Елизаров Михаил Яковлевич; Кавтюнатий Михаил Яковлевич,29 лет (1913); Иванов Иван Григорьевич, 42 года (1900); Калинский Яков Яковлевич; Гончаренко Андрей Иванович; Азарзонов Адес; Вовк Андрей Степанович; Астапов Леонид Федорович, 31 год, (1911); Закругляшвили Василий Сандорович, 1910; Пекжинанов Элияс; Брадник (Бражник) Дмитрий Павлович, 38 лет, (1904); Обдырьянов (Обдирьянов), 18 лет,(1923), солдат, танкист; Кобелев Иван Сергеевич, 31 год, (1911); Глотов, солдат, дата смерти: 27.03.1942; Буцаев,30 лет, (1912),солдат; Николаев Иван Степанович; Кулиев Апи, 1918, солдат 75 сп; Замкругляшвили Василий Сандорович, 1910, солдат; Чунашвили Григорий, 1915, солдат 173 сп; Азарзонов Адес, 1910, солдат; Макаренко Дорофей Алексеевич, 1912; Бьяков (Дьяков) Михаил Никитович, 1926, гражданский; Агаев Мурта, 36 лет, (1906); Астапов (Остапов) Леонид Федорович, 31 год, (1911).
Захарович, можете ще виставити списки військовополонених (робочий табір Таганрог), які не мають анкетних даних. Можливо в цих списках є мешканці з України. Дуже хочеться подивитись на цей список.
Мей Іван Тимофійович, 1908. Народився (мешкав) УРСР (Україна), нп Камінсунодольськ (?) вул Набережна 24. Солдат. Військовополонений. Отримувався в робочому таборі для радянських військовополонених місто Таганрог Ростовська область в період 1941- 1942 років. Доля солдата не відома.
В списках військовополонених, які я виставив 20 червня 2026 року, є військовополонений радянський солдат з Вінницької області - Мєдвєдєв Володимир Петрович. Вважати дійсним - Медвідь (Медвєдь, Мєдвєдь, Медведь) Володимир Петрович. Солдат. Народився Вінницька область Вендичанська селищна громада Могилів-Подільський район село Лучинець (село Лучинчик). Потрапив у полон 1941 (1942) році. Знаходився в робочому таборі для радянських військовополонених в місті Таганрог Ростовська область в період 1941-1942 років. Доля солдата не відома.
Пан сослуживец, ви мабуть написали, що в ПСВ 1914 - 1918 роках загинуло українців і військових, і цивільних 1 міліон - 1,5 міліона людей. Тобто так і є, згідно Вікіпедії. З повагою.
Я вибачаюсь за свою українську мову, написав раніше з помилками. Упустив. І ще, втрати Німеччини в Першій Світовій війні (1914-1918) військових загинуло 2.03 млн - 2,05 млн; цивільних загинуло 430 000. Тобто, жах і горе.
Шановне товариство, перейшов на українську мову і будемо на мові спілкуватися. Пані Людмила, цікава історія життя генерала Франсіско Франко. Виходить і на сьогодні це діє для всього світу - "переможців не судять". Пан В'ячеслав, з вами згоден, що війна - це дуже погано і що він не потрібні, алеж світ змінився і війни йдуть. В тій же Вікіпедії подивився про людські втрати в країнах, які були в війнах і чесно кажучи шокований тим, що життя простих людей нікого з керівників і еліт кран не цікавило, бо були свої плани, емоції, інтереси. 1).Російсько-Японська війна (6.2.1904-14.10.1905). Людські втрати: Російська Імперія 55 000 військових; Японія 86 000 військових. 2).Перша Світова війна (1914-1918).Втрати і військових і цивільних: Росія 2 млн 300 тис осіб; Австро-Угорщина 2 млн 350 тис осіб; Франція 1,3 млн осіб; В.Британія 275 300 осіб; США 117 000 осіб; Італія 1 млн 60 тис осіб; Сербія 117 тис осіб; в цій війні загинуло 1 млн - 1,5 млн військових і цивільних. 3). Громодянська війна в Російській Імперії (25.10.1917-10.1922). Загинуло військових і цивільних 8 млн - 13 млн осіб. Загинуло українців 1,5 - 3 млн осіб). Жах. Хто винен в війнах?
Цікаве, згідно Вікіпедії. Іспанія. Франсіско Франко (Франсіско Ерменехільдо Теодуло Франко Баамонде), 04.12.1892 - 20.11.1975. Генерал. Іспанський військовий державний діяч, правив країною 1939-1975 роки. Прийшов до влади після кривавої Громодянської війни, встановив жорстокий авторитарний режим. Не був засуджений судом після Громодянської війни, оскільки він сам вийшов із неї переможцем. Тобто висновок - переможців не судять. Нічого на сьогодні не напоминає?
Втрати країн у Другій Світовій війні 1939-1945 роках і плюс репресовані. Іспанія (1936-1939)500 000 -600 000 людей; Китай (1925-1945) 20 млн людей; Радянський Союз 24 млн - 27 млн людей (Росія 13 млн -14 млн людей; Білорусь 2,2 млн- 3 млн людей; Україна 8 млн - 10 млн людей; Казахстан 600 тис людей; Узбекистан 420 тис -530 тис людей; Киргизстан 100 тис людей; Таджикистан 60 тис - 90 тис людей; Азербайджан 300 тис - 400 тис людей; Арменія 100 тис-150 тис людей; Дагестан 90 тис - 100 тис людей; Чечня 100 тис - 150 тис людей; Кримські Татари (Крим) 15 тис -29 тис людей; Осетія 65 тис людей; Татарстан 350-378 тис людей;Башкортостан 300 тис людей; Литва 700 тис людей; Латвія 250 тис людей; Єстонія 83 тис людей; Грузія 300 тис людей; Молдова 350 тис - 400 тис людей); Польща 5,5 млн - 6 млн людей;Румунія 450 тис - 800 тис людей; Югославія 1,0 млн - 1,2 млн людей; Франція 600 тис людей; Велика Британія 450 тис людей; США 400 000 людей; Канада 45 400 людей; Шотландія (В.Британія) 40 000 людей; Норвегія 10 000 людей; Бельгія 86 000 людей; Данія 4 000-5 000 людей; Німеччина 6,5 млн - 7,4 млн людей; Італія 450 тис - 500 тис людей; Болгарія 20 тис людей; Японія 2,5 млн - 3 млн людей; Фінляндія 154 000 людей. Такі і війни, тому і такі людські втрати. Тому і він не повинно бути, алеж.....
Так, цікаво. Після 2 СВ Китай роз'єднався і стало дві держави Китайська Народна Республіка, тобто КНР і Тайвань. Але ж і ще цікаві події після Другої Світової війни. Перестав існувати військовий блок "Варшавський договір" 01.07.1991. Об'єднались Східна Німеччина (НДР) і Західна Німеччина (ФРН) в єдину державу ФРН 03.10.1990. Перестав існувати СРСР 26.12.1991. З цього виходить, що немає нічого постійного, як все тимчасове. Нажаль реалії життя такі.
Китай. З цікавого, згідно Вікепідії. Китай з 1925 по 1946 роки воював з Японією, воював з окупантами на своїй території. Лідери Китаю і їх долі. Чан Кайши (1887-1975). Проходив службу в японській аритмії в період 1909 -1911 років. Видатний китайський військовий, політичний діяч, лідер партії "Гоміньдан". Після смерті Сунь Ятсена (1866-1925) він очолив національний уряд, керував Китаєм під час Другої Світової війни. Був головнокомандуючим Китайської армії. Побудував економічне диво на Тайвані після поразки від комуністів. Мао Цзедун (1893-1976), китайський революціонер, політичний діяч, засновник Китайської Народної Республіки (КНР). Очолив комуністичну партію Китаю (КПК). Був головнокомандуючим військ КНР. Воював з японцями в період 1935 по 1945 роки. Його саратники, які воювали проти Японії: Джу Де (1886-1976), головнокомандувач Народновизводьної Армії Китаю, командував 8-ю Ариією; Пен Дехуй (1898-1974), заступник головноковандувача Народновизводьної Армії; Лю Шаоці, військовий теоретик; Лінь Бяо (Лінь Юйжун), 1907-1971, воєначальник Народновизвольної Армії Китаю, 115 дивізія. Маршал КНР. Ось такі долі лідеров і доля Китаю.
Може з харків'ян хтось пам'ятає свого сослуживця Старшого прапорщика МВСУ Скопік Володимир Петрович, 1961, Харків, Харківська область, Журавлівка, проходив службу в Слобідському (Комінтерновському районі), служба: ппс, охорона, інкасація. Пенсіонер МВС, працював водієм на інкасації. Трагічно загинув в дтпу після 2003 року. Царство небесне Володимиру. Був дуже гарною, позитивною людиною.
Вважати дійсним - Ємельянов Опанас (Афанасій) Ілларіонович. Луганська область Ворошиловський район. Військовополонений радянський. Знаходився в трудовому таборі м.Таганрог Ростовська область в період 1941-1942 років. Доля солдата невстановлена.
Дякую, Захарович.
4).Продовження. Списки радянських військовополонених, яких тримали в трудовому таборі в м.Таганрог Ростовська область в період 1941-1942 років. Сумська область: Гудгиненко (Гудименко) Степан Федорович, 50 років, Буренський район Планова (Панова) Слобода; Моротака Микола Володимирович, 1911, село Сердовецика (?); Моротака Микола Володимирович, 1911, село Сердовецика (?); Демченко Іван Григорович, 1899, Шалинський район ст Сарково; Полосков Григорій Тимофійович, 4о років,Сердино -Будський район село Черницьке; Бирченко Василь Іванович, 19 років, Сумська область Сумський район село Терешко; Харківська область: Брехунець Іван Астанович, 20 років, село Бєлка; Боровський Матвій Микитович, 1909, село Огурєєвка; Волох Терентій Іванович, 1898, село Колодяжне; Гончаренко Андрій Іванович, 1922, м. Харків; Нозач (Носач) Микола (Микита), 19 років, м. Харків; Пивоваров Савелій Васильович, 1909, м.Вовчанськ; Шула Іван Андрійович, 1903, м. Золочів; Херсонська область: Синицький Георгій Петрович, 1925, м. Херсон вул.Дніпропетровська 91; Хмельницька область: Бортняков Олександр Павлович, 38 років, м. Проскурів. Чернігівська область: Дехтерьов Федір Васильович, 28 років,Городнянський район Мащенко;Ляшко Костянтин Митрофанович, 37 років, Серебинський район село Савинці; Акимченко Іван Антонович, 51 рік, Ніжинський район село Черняновка; Клешов (Клещов) Федір Григорович, 1900, Семенівський район. В списках в'язнів трудового табору багато полонених, в яких відсутні повні анкетні дані.