Долі військових ДСВ. Військовий, доля якого пов'язана з Харківською областю. Песочин Михайло Олександрович, 08.11.1897 - 30.05.1945. Учасник ПСВ 1914 - 1918. Полковник РСЧА, командир 411 СД (08.1941 - 30.06.1942). В червні 1942 вивів повним складом всю 411 СД з харківського оточення. В подальшому командир 225 СД, 1-й Український фронт. Визволяв від нацистів території України і Польщі. 6 каітня 1945 присвоєно звання генерал-майор. Отримав тяжке поранення на території Селезії. Помер від ран в шпиталі м.Львів. Похований місто Львів. (Вікіпедія).
Якось дивно, Широнін П.М. Герой Радянського Союзу і після війни працював вчителем. А якісь пільги в нього тоді були? Чи був шанований в своєму місті мешкання, в школі? Зрозуміло, що його запрошували в військові частини. Прожив всього 59 років, можливо дали ознаки поранення важкого в 1943 році в Харківській області. Можливо так і жили громодяни СРСР, можливо це була норма.
До теми долі. Військовий, яким пов'язаний з Харковом. Широнін Петро Миколаєвич, 12 червня 1909 - 30 червня 1968. м.Кірс. Закінчив педадогічний технікум, працювпв вчителем. Учасник Другої Світової війни. Призваний в березні 1942. Лейтенант РСЧА, командир 1- го взводу, 8 рота, 78 ГСП, 25 ГСД, 6 Армія, Північно-Західний фронт. 2 березня 1943 року 1 взвод, 8 рота 78 ГСП тримав оборону залізничного переїзду біля села Таранівка Зміївський район Харківська область. Протягом кількох днів взвод відбив атаки переважаючих сил противника. Бійці знищили понад 10 ворожих машин (бронемашин, танків), понад 100 ворожих солдатів. Більшість бійців зі взводу загинуло. Командир взводу Широнін П.М. був важко поранений . 18 травня 1943 року лейтенанту Широніну П.М. було присвоєно звання Герой Радянського Союзуі було присвоєно Героїв Радянського Союзу 25 бійцям його взводу (посмертно і живим). Широнін П.М. після важкого поранення демобілізований з війська за станом здоров' рісля демобілізації арацював вчителем.
Сослуживцу. Альфред Йодль був начальником оперативного штабу верховного головнокомандування збройних сил. Він також підписував (можливо) накази про страти військовополонених, цивільних, партизанів і можливо своїх військових, які відмовлялись воювати. Ось тому і такий у нього вирок.
Пане Вєтров, підкажіть, будьласка. Як ви думаєте, за що був винесений смертний вирок на Нюрбергському процесі генерал-полковнику Альфредуж Йодлю в 1946 році? Які у вас думки?
Головнокомандуючі німецьких військ, яких засудили до страти на Нюрнбергському процесі 1945 - 1946 роках. 1).Вельгельм Кейтель, 22.9.1882 - 16.10.1946. Генерал-полковник, Начальник Верховного головнокомандування збройних сил. Підписува накази про страти військовополонених, цивільних, партизанів. Страчений. 2).Альфред Йодль, 10.10.1890 - 16.10.1946. Генерал - полковник, Начальник оперативного штабу Верховного головнокомандування збройних сил. Керував розборкою всіх ключевих військових операцій. Страчений.
Долі. Військові злочинці (японці) 2 Світової війни, яеі були страчені за масові вбивства на окупованих територіях. Хідекі Тодзьо, генерал, прем'єр Японії. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Кокі Хірота, прем'єр міністр, міністр закордонних справ Японії. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Іване Мацуї, генерал, командувач японськими військами в Китаї. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Кендзі Доіхара, генерал, очільник розвідки в Манчжурії. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Сейсіро Ітагакі, генерал, військовий міністр Японії. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Акіро Муто, генерал-лейтенант, начальник штабу японських військ на Філіппінах. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Хейтаро Калуро, генерал командувач японськими військами в Бірмі. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Томоюкі Ямасіта, генерал, командувач військових сил Японії на Філіппінах. Засуджений судом. Страчений у 1946 році; Масахару Хомма, генерал-лейтенант на Філіппінах. Засуджений судом. Страчений у 1946 році; Хісао Тані, генерал-лейтенант, командир 6-ї японської дивізії у Нанкіні (Китай). Засуджений судом. Страчений у 1947 році; Такума Нісімура, генерал- лейтенант в Паріт-Сулонг. Засуджений судом. Страчений у 1951 році. /Вікіпедія/.
Військові злочинці ДСВ. Жінки (німкені) - кати, садісти (анамалії). Їх долі. 1.Марія Мандль, старша наглядачка СС в жіночих таборах Равенсбрюк, Аушвіц- Біркенау. Засуджена судом. Страчена 24.01.1948. 2.Ірма Грезе, наглядачка СС в концтаборах Равенсбрюк, Ашвіц, Берген -Бельзен. Засуджена судом. Страчена 13.12.1945. 3.Ельза Еріх, старша наглядачка СС в концтаборах Майданек, Равенсбрюк, Плашів. Засуджена судом. Страчена 29.10.1948. 4.Доротея Бінц, заступниця головної наглядачки СС в концтаборі Равенсбрюк.Засуджена судом. Страчена 02.05.1947. 5.Елізабет Фолькенрат, старша наглядачка СС в концтаборах Ашвіц, Берген-Бельзен. Засуджена судом. Страчена 13.12.1945. Висновок - ці "люди" получили по заслугам.
Таке є, здається, що ця війна ніколи не закінчится і буде йти роками і нам людям в цьому жити. Не хотілсь би, щоб так було.
Сьогодення.Війна 20.II.2014 - 2026. Якось придивилась і побачила, як ведуть себе цивільні на сьогодні, коли йде війна. Складається таке враження,що люди втомилися від війни. Перестали реагувати на тривоги, смерті цивільних і військових, поранення сусідів, втрати житла у постраждалих від ударів росією фабами, кабами, безпілотниками, ракетами. Таке враження, що всім все "по барабану". Стало якось страшно і не по собі, бо повне безразлічіє.
Пані Тетяна, подивимось,як буде далі. Час покаже. Треба перемогти цього "ведмідя", тобто рф. Надіємось на краще. З повагою.
Після закінчення цієї страшної війни 2014 20.. , отримають російські кати по заслугам і за свої діяння проти України і її громодян? Як думаєте?
Цікава розмова про долі людей. Ось долі військових злочинців, яких все ж таки покарав Бог.Постали перед судом німецькі військові (нацисти,кати, дияволи) і були страчені в період 1945 - 1962 років. Були страчені після Другої Світової війни. 1. Карл Кох, комендант табору Бухенвальд. Дата смерті квітень 1945; 2.Герман Флорштедт, комендант концтабору Майданек. Дата смерті квітень 1945; 3.Йозеф Крамер комендант таборів Берген-Бальзен, Аушвіц II (Біркенау). Дата смерті 13 грудня 1945; 4.Антон Тюманн, заступник коменданта в таборах Майданек, Гросс-Розен, Ноєнгамме. Дата смерті грудень 1945; 5.Мартін Готтфрід Вайс, комендант таборів Дахау, Ноєнгамме, Майданек. Дата смерті 29 травня 1946; 6.Амон Гот, комендант концтабору Плашув. Дата смерті 13 вересня 1946; 7.Олександр Пьорковскі, комендат табору Дахау. Дата смерті 22 жовтня 1946; 8.Макс Паулі, комендант таборів Штутгофф, Ноєнгамме. Дата смерті 08 жовтня 1946; Рудольф Гьосс, комендант табору Аушвіц (Освенцим). Дата смерті 16 квітня 1947; 10.Артур Лібегеншель, на посаді коменда концтабору Аушвіц. Дата смерті 28 січня 1948; 11.Генріх Шварц, комендант таборів Аушвіц III (Моновіц), Нацвейлер-Штруттгоф. Дата смерті 20 квітня 1947; 12.Йоганн Таннхаузер, комедант табору Штуттгоф. Дата смерті 1946; 13.Пауль Вернер Гоппер, заступник коменданта табору Штуттгоф. Дата смерті 1947; 14.Ганс Аумеєр, заступник коменданта концтабору Аушвіц, комендант табору Вайвара. Дата смерті 21 січня 1948; 15.Освальд Поль, керівник Головного адміністративно-економічного управління СС, якому підпорядковувались вся система таборів. Дата смерті 07 червня 1951; 16.Адольф Айхман, керівник відділу VIB 4 ГЕСТАПО. Дата смерті 01 червня 1962; І багато інших катів людей. Джерело інформації - Вікіпедія.
Долі. Франсуа Дарлан, 07.08.1881 - 24.12.1942. Адмирал.Головнокомандуючий ВМС Франції. Учасник Першої Світової війни. Після капітуляції Франції в червні 1940, Ф.Дарлан до складу уряду Віші, став Міністром Оборони Франції і співпрацював з Німеччиною, Третім Рейхом. У 1942 році за його наказом були затоплені військові кораблі у Тулоні, щоб флот не передавати Німеччині. В листопаді 1942 під час висадки англо-американських військ у Північній Африці (операція "Торч"), Ф.Далан здався і перейшов на сторону американців і уклав угоду з амерканським генералом Ейзенхауром, французькі війська у Африці припинили опір союзникам. Після цієї події Франсуа Дарлан оголосив себе Верховним Представником Франції в Африці. 24 грудня 1942 року Ф.Дарлан загинув, був застрелений. (Вікіпедія).
Вічна пам'ять Олексію!
Вічна пам'ять Олексію.ж
Сьгодні 40 днів, як немає волонтера, пошуковця Олексія Олександровича Юкова. Хотілось би, щоб колеги, товариші, побратими Олексія з пошукової групи "Плацдарм" продовжували справу Олексія, займалися пошуком загиблих в Другій Світовій війні (те що не встиг доробити Олексій) і пошуком загиблих солдат і офіцерів силових структур України і російських окупантів, які загинули в Російсько-Українській війні з 2014 року і по сьогодні.
Шановний сослуживец! Доступна інформація - "В серпні 1943 на панівній висоті (194,3 метра) біля селища Солоницівка Харківська область був командний (спостережний) пункт ( в народі "Висота Маршала Конєва"). На цій висоті на спостережному пункті був командувач Степового фронту генерал -полковник Іван Конєв. Він віддавав накази арміям, що наступали на місто Харків, зокрема рішення про нічний штурм Харкова з 22 на 23 серпня". Можна, можливо, ще сходити в музей на цьому спостережливому пункті і послухати гіда цього музея, гід дасть більшу інформацію. Знаю, що пошуковці до 2022 року коло цієї висоти (в полях, в лісі) знаходили рештки загиблих солдатів РА і німецьких солдатів. З повагою.
Шановні пошуковці, історики, розкажіть тріхи про висоту "Маршала Конєва" в районі селища Солоніцевка Харківська область. Зрозуміло, що там є на сьогдні музей.
Людвиг Свобода, 25.11.1895- 20.09.1979. Чехословацький військовий, державний діяч, генерал армії ЧРСР, президент ЧРСР, Герой Радянського Союзу, Герой ЧРСР, Народний герой Югославії. Учасник 1 Світової війни 1914-1918 років. В 1941 отримав дозвіл в СРСР на формування чехословацького війська. Ним, полковником командиром батальйону, був сформований 1-й Чехословацький польвий батальон. 3 8 березня 1943 року по 13 березня 1943 року батальйон під командуванням подполковника Людвига Свободи обороняв разом з радянськими підрозділами село Соколове Харківська область від наступаючого на село противника. Німецькі аійська були розгромлені і зупинині. Підполковник Людвиг Свобода отримав орден Леніна і йому будо присвоєно військове звання полковник. В боях за оборону села Соколове 1-й Чехословацький польовий батальйон поніс великі втрати особовогу складу. Л.Свобода похований в м.Прага. (Вікіпедія).