Доля військового. Вікіпедія. Танкопій Іван Олексійович. Народився 07.09.(25.08).1902 Вінницька область. Полковник НКВС, командир 17 Стрілецької бригади військ НКВС, Південно-Західний Фронт. У лютому-березні 1943 року його бригада тримала оборону Харкова та рубіж вздовж ріки Сіверський Донець під час контрнаступу німецьких військ. Під час прориву з оточення та виходу військ біля переправи через ріку Сіверський Донець полковник Танкопій І.О. отривав тяжке поранення і помер. Помер від ран 16.03.1943. Похований в місті Харков на міському цвинтарі N2. Герой Радянського Союзу (посмертно) від 26.10.1943. "За мужність і героїзм, проявлені на фронті боротьби німецькими загарбниками".
Подлас Кузьма Петрович /29(10).11.1893 - 25.05.1942/. Народився:Чернігівська область. Учасник Першої Світової війни /28.07.1914 - 11.11.1918/. Генерал - лейтенант, командуючий 57 Армії Південно - Західного фронту. В боях в травні 1942 потрапив зі своєю армією в оточення на Барвінковському плацдармі. Загинув 25 травня 1942 біля села Копанки Ізюмський район Харківська область. Інформація з біографії генерал - лейтенанта Подласа К.П.
Костенко Федір Якович, 10(22).2.1896 -26.5.1942. Ростовська область. Учасник 1 Світової війни. Генерал-лейтенант РСЧА, заступник командувача Південно-Західного фронту. Загинув в ході Барвінківсько-Харківської операції в районі села Лазовенька Балакліївський район Харківська область. Вважався зниклим безвісті багато років. В квітні 2017 пошуковці пошукового загону "Ориєетир" м.Зміїв Харківська область знайшли при проведенні пошукових робіт рештки генерал-лейтенанта Костенко Ф.Я. в районі села Гусарівка Харківська область.Рештки Костенко Ф.Я. передані були в рф. Похований м.Москва, федеральне військове кладовище.
Військовий, який загинув на Харківщині. Городнянський Авксентій Михайлович (13.03(01.03).1896 - 27(28).05.1942. Воронежська область. Пройшов Першу Світову війну 1914 - 1918. Генерал-лейтенант ЧА, командцючий 6 Армії Південно-Західний фронт. Потрапив в оточення на Барвінківському напрямку. Загинув в районі населенного пункту хутір Орлиноярськ Ізюмський (тоді Петрівський) район Харківської області. Похований в місті Харкові на цвинтарі 2.(Вікіпедія).
Бобкін Леонід Васильйович, 22.05.1894 -26.05.1942. Ставропольська губернія. Генерал-майор РСЧА, командувач оперативної армійської групи ("Група Бобкіна") ПЗФ. Загинув в районі села Лазовенька Балаклеївський (Петрівський) район Харківська область, під час спроби прориву з оточення разом зі своїм 19 - ти річним сином (Бобкін Ігор Леонідович), який проходив службу при ньому. Поховані с.Лазовенька Харківська область. З біографіїї. Отакі долі батька і сина.
Долі військових, пов'язаних з Харковом. Ахсаров Енвер Бімболатович, 11.(24).11.1915 /10.10.1916/- 15.12.1943. Півннічна Осетія, с.Зельги. Майор, командир 227 сп, 183 сд, Воронежський фронт. Загинув в районі Олексіївка місто Харків Шевченківський район. Герой Радянського Союзу посмертно, від 10.01.1944 року - "За вміле керування діями полку з знищення живої сили і техніки противника". Вікепідія.
Ось ще є цікаві долі військових. Один з них рківець. 1).Матюшенко Опанас Миколайович /02(14).05.1879 -02.11.1907/. м.Дергачі Харківська область. Родина шевців. Освіта: Закінчив церковно-парафіянську школу. Працював на важких роботах. Призваний на службу до РІФ 11.1900, на срок служби 7 років. Унтер-офіцер ЧФ на посаді "мінний машиніст", з 1902 року проходив службу на панцернику "Князь Потьомкін -Таврійський". Закінчив мінно-машинну школу у м.Кронштадт. 14(27).06.1905 року закликав команду панцерника до збройного бунту. Йому залишалося служити на флоті ще 2,5 роки. З екіпажем пацерника в липні 1905 втік до Румунії. Мешкав і працював на підприємствах в Румунії, Швейцарії, США, Франції. У червні 1907 повернувся на Батьківщину. Затриманий поліцією в м.Миколаєв. Засуджений Військово - морським судом до страти. Страчений. З біографії. 2).Вакуленчук Григорій Микитович / 1877(1876) - 14(07).06.1905/. Житомирська область Волинська губернія село Великі Коровенці. Освіта: не мав. Навчився читати і писати сам. Працював на важких роботах. Призваний на службу в РІФ 10(11).1898, на срок служби на 7 років. Унтер-офіцер ЧФ,артилерист, на посаді комендор, проходив службу з 1900 року на панцернику "Князь Потьомкін-Таврійський". Закінчив мінну школу м.Севастопіль. Під час сутички 14(27).06.1905, що зав'язалася на палубі панцерника, старший офіцер комендантської роти І.Гіляровський кілька разів вистрелив в натовп і унтер-офіцер Вакуленчук Г.М. був тяжко поранений. Помер від ран через кілька годин.Йому залишалось служити 0,5 року. Похований м.Севастопіль, 2-й Християнський цвинтар. З біографії.
Долі військових ДСВ (1939 - 1945). Дерев'янко Кузьма Миколайович, 14.11.1904 - 30.12.1954. Народився Черкаська область Уманський район село Косенівка. Генерал-лейтенант СРСР, видатний український військовий, розвідник, дипломат. Закінчив Харківську школу червоних старшин. Закінчив військову академію. Учасник Другої Світової війни (1939 - 1945). Обіймав посади начальника штабу 53 Гв.А, 57 Гв.А, 4 Гв.А. Підписав акт капітуляції Японії 02.09.1945 на борту лінкора "Міссурі" від СРСР. Помер. Посмертно "Герой України", удостоєний орденом "Золота Зірка" від 2007 року.
Долі людські. Дітьми пережили 2 Світову війну. Трохи знайшов інформації в ЗМІ. Приходько Ганна, 82 роки (1940 рн), м.Барвінкове Харківська область. Загинула під час обстрілу російськими військами 17.06.2022 на своєму подвір'ї; Адаменко Іван Іванович,88 років (1937 рн), с.Студенок Харківська область. Загинув під час російського обстрілу 25.04.2025 с-ще Ярове (Ярова) Донецька область; Грицюк Раїса Юхимівна, 89 років (1933 рн) м.Куп'янськ Харківська область. Вважалась зниклою безвісті 03.2022 - 09.2022.
Долі. Дитина війни. Тимошенко Вікторія Миколаївна, 18.08.1939 - 04.01.2024. Народилась місто Бахмут Донецька область. Заслужена артистка України, акторка Харківського академічного драматичного театру. Зазнала тяжких поранень у себе вдома 02.01.2024, під час масованого ракетного удару по цкнтральній частині міста Харкова. Померла в лікарні невідкладної допомоги 04.01.2024. (Інформація ЗМІ).
Лідія, ви не вірно написали дівоче призвище Дробко Анастасії /Надії/ уродженці села Великі Хутори. Вважати дійсним Дробко /дівоче призвище Сергієнко/ Анастасія /по паспорту/ (в житті Надія) Гаврилівна, 1945 - 2026. Царство небесне Надії і її чоловіку Івану. Вони були добрими і хорошими людьми.
Долі. Діти війни 2-ї Світової. Не пережили російсько-українську з 20.2.2014. 1.Дробко Іван Володимирович 21.9.1943 - 21.10.2026. Полтавська область. Пенсіонер.Загинув через російську атаку, було влучення БпЛА в його приватний будинок в селищі Коротичі Харківська область Харків. Похований в селищі Коротичі, цвинтар. 2.Дробко (дп Кравцова) Анастасія (Надія) Гаврилівна, 17.5.1945 - 21.10.2026. Село Великі Хутори Шевченківський (тепер Купянський) район Харківська область. Пенсіонерка. Загинула через російську атаку, було влученя БпЛА в приватний будинок в селищі Коротичі Харківська область. Харків. Похована селище Коротичі, цвинтар. Суспільне Харків.
Альохин Є.М., місто Харків. Учасник Другої Світової війни. Був в бойових діях. Військовослужбовець. Мав нагороди. Директор середньої школи N134 до 09.1973.
Переможець 2 СВ (22.VІ.1941 - 02.ІX.1945). Шульга Дмитро Абрамович, 1917 - 1919) року народження. Харківщина Велика Данилівка. Солдат. Учасник ВВВ. Воював. Потрапив у полон. Пройшов полон, вижив. Нагород не мав. Працював на Харківщині в сш 134, вчитель фізики. Нажаль не знаю більше нічого про нього, але він був гарним вчителем, гарно і доходчиво поясняв учням свій предмет, був спокійною і доброю людиною. Помер. Пройшли роки і пам'ятаю про свого вчителя гарне і добре.
Набрав на пошук на цьому сайті інформацію на солдата Солодовников Григорій Іванович 1906 - 5.1942. Відповідь - "Інформація не знайдена", а інформація на цьому сайті є на цього солдата. Вибачаюсь, але як є.
Друзі, ми значно покращили пошук на сайті Меморіалу!
Тепер він шукає не лише серед матеріалів сайту, а й у гостьовій книзі. Пошук став точнішим і може знаходити імена та прізвища навіть із невеликими помилками в написанні.
Спробуйте ввести в пошукове поле вгорі сторінки прізвище чи ім’я людини, про яку хочете знайти відомості. Можливо, ви знайдете згадки, яких раніше не помічали.
Якщо знаєте, що певна інформація є на сайті, але пошук її не знаходить, або помітили неточності — напишіть про це тут, у гостьовій книзі.
Ваші відгуки допоможуть нам зробити Меморіал ще кориснішим.
Webmaster Меморіалу
Шановний сослуживец. Причини, які повпливали на хід бойових дій в травні 1942 - не знали повну інформацію о супротивнику, їх пересування, їх додаткові сили, не спланували в штабі, які можуть буть загрозливі ситуації при наступі, не знали чого не хватає в своїх настураючих частинах і основне всі нижче вказані воєноначальники не схотіли розібратися в цій сутуації, бо спрацював людський фактор, це зразу перемогти супротивника любою ціною і доповісти Головнокомандувачу, що поставлена задача виконана і мабуть були ще у них думки, що отримають високі нагороди і посади, тобто прогнулись перед "Головним" (І.В.Сталиним). Тобто нижчевказані керівники "прошибли". По факту втрачено більше 270 000 військових і ніхто не наказаний.
Пане Вєтров, які у вас є думки по темі невдала харківська наступальна операція в травні 1942, яку спланували воєначальники Тимошенко С., Хрущов М., Баграмян І. По якій причині операція зазнала крах?
Велике прохання до вас,Ігоре Миколайовичу. Повбирайте ці сповіщання, які не по темі Другої Світової війни. Дякуємо. З повагою.
Конєв Іван Степанович /18(28).11.1897-21.9.1973/. Учасник Першої Світової війни. Радянський воєначальник. Маршал Радянського Союзу. Був нагороджений. В серпні місяці 1943 року він Генрал-полковник, Командувач військами Степового фронту. Саме його армії в ході Белгородсько-Харківської наступальної операції штурмовали та остаточно звільнили місто Харків 23 серпня 1943 року./ Вікіпедія/.