Шановні,Микола і Олександр, ви розповіли про цікаві події на Журавлівці м. Харків в період 1943 року, тільки чомусь не розповіли про підпільників, герої, які залишились в окупації, які передавали інформацією про те що відбувається в місті Харкові та на околицях міста, про військові пересування військ противника і все інше.Герої - підпільники, які були виявлені німецькими спецслужбами (Гестапо) і страчені в 1943 - Єсманський Василь Тихонович, 1903 - 06.1943, похований на кладовищі номер 2, Журбенко Георгій Васильович, 1898 - 19.02.1943. Похований на місцевому журавлівському кладовищі(Книга Скорботи України Харківська область том 1 стор.272). Невідомий молодий чоловік 1924 (1925) р.н., дата загибелі 1943 рік. Розстріляний. Точне місце поховання не встановлене.Бабкіна Єлизавета 1917 (1919), зникла безвісті, доля не встановлена.Милентьєв Віктор Васильович, 1923, пропав безвісті, доля не відома.
Шановна, пані Тетяна /Україна м.Київ/. Ми з вами прийшли до одного висновку, що ваш дідусь, ваш солдат Гончаров Григорій Іванович, 1911. Україна Луганська область. Призваний 1941 з.Київ, який значиться безвісті зниклим 01.1944, він є похованим в Україні Харківська область згідно позивних документів. Мизвами встановили, що солдат Гончаров Григорій Іванович. Рядовий, стрілець, 402 сп 199 СД помер від ран 25.05.1942 в шпиталі ХППГ 2329. Похований Україна Харківська область Куп'янський район (раніше Шевченківський район) село Волоська Балаклія, в братській могилі. Згідно печатного видання Книга Пам'яті України Харківська область том 16 сторінка 401 "Гончаров Григорій Іванович. Рядовий. Загинув 24.05.1942. Похований с.Волоська Балаклія". З повагою.
Уважаемая, Альфия /Узбекистан г. Ташкент/. По вашей просьбе, отвечаю на ваш вопрос. Редакция печатного издания Книга Памяти Украины Харьковская область готовит выпустить в свет новые тома (7,8,9) не в печатном издании, а электронном издании. Думаю и ваш солдат 2-й Мировой войны Галяутдинов Магаз, 1906 - 05.1942 будет учтен в одном из томов электронного издания Книга Памяти Украины Харьковская область. Подождем результата, подробности позже. Я так и не дозвонился ни перед войной и на сегодня моему приятелю по службе Худайкулову Ш., по той причине, что нет связи и его нет в сети. С уважением.
Пам'ятаю, багато років тому розповідали.... В серпні 1943 цивільні мешканці м.Харків Журавлівка ховали солдата італійця. Цей солдат збіг з своєї частини і розповідав, що він не хоче воювати, що його ,примусово мобілізували до війська і він хоче жити. Солдата італійця шукали німці і італійціходили, шукали по дворах і домівках, але так і не знайшли. Солдату італійцю було десь 18 (19) років, високий, худий, волос на голові темний,лице смугле, тобто симпатичний юнак, був одягнений в військову форму. Можливо проходив службу в 5 італійській пехо ній дивізії. Ворог відступив і прийшли воїни Радянської Армії. Місцеві люди вийшли зустрічати визволителів, також вийшов і італієць. Італієць підійшов з піднятими руками до гори до радянського офіцера. Офіцер вистрілив з автомата в італійця і вбив його. Причин таких дій радянського багато, алеж ав його вбив. Нічого не нагадує на сьогодні? Мешканці поховали цього солдата на місцевому цвинтарі, але ж не відомо як звали цього солдата. Висновок: ворог є ворог і пощади від ворога не буде, це треба пам'ятати. Війна це погано і від війни невтечеш.На чужих помилках треба вчитися. Така от історія з 2 Світової війни.
Доповню пана Захаровича. В братській могилі нп Великі Хутори Харківська область Куп'янський район значиться похований згідно запису на плиті, на могилі військов ослужбовець Молодший сержант Гаджиєв Іса Юсуб, 1919 - 02.02.1942, але згідно бази ОБД, згідно донесення безвозвратних втрат він загинув в нп Бригадирівка Балаклеївський район і там же похований.
Військовослужбовці 2 Світової війни, які поховані в братській могилі с. Великі Хутори Куп'янський район (раніш Шевченківський район) Харківська область : Сілкін О.М., Мотов Г.А.,Румянцев О.В., Останій П.Є. Імаєв Г.І., Марченко В.П., невідомий льотчик (літак По 2), який загинув 06.1942 і ще 10 невідомих воїнів.
В школі техніків (школа юнатів, "лісова" школа), яка знаходилась м.Хаоків, Стрилківка. З 08.1943 по 2001 роках во дворі школи знаходилась військова братська могила, в якій було поховано за 34 військовослужбовця РСЧА, на пам'ятнику була табличка з призвигащами трьох воїнів. В 2001 році школа була ліквідована і рештки 34 воїнів з братської могили були перенесені на міський цвинтар номер 2, на військовий участок і поховані в братській могилі. Список воїнів, які поховані в братській могилі на цвинтарі номер 2: Решетніков П.Т., Скибицький І.А., Колпащиков І.П., Пихтєєв Т.І., Бабіхін Т.І., Кисельов В.Л., Ахметгарєєв М.С., Старцеві М.М., Воробйов Ф.О.,Павлєцов М.І.,Казаков С.П., Гончаренко А.П.,Брахнін М.Ю., Борисов О.М., Пишкін В.М.,Краснощоков М.Б.,Варфулсєв І.О.,Жуков З.Ф., Паназін А.М.,Панаєв С.Г., Злодєєв О.І., Єсманський В.Т., два невідомі льотчика (літак Лі -2) дата загибелі осінь 1941, загиблий льотчик-винищувач, який загинув на весні 1943 і ще 9 невідомих воїнів.
Доповнення. Померлий від ран військовий 2 Світової війни 1939 - 1945, похований на місцевому цвинтарі м.Харків, Журавлівка: 6).Хребтов Степан Юхимович, 1901 - 1944,політрук.
Військові 2 Світової війни 1939 - 1945, які померли від ран і поховані на місцевому цвинтарі м.Харків Журавлівка: 1). Ковальов Іван Петрович, 1900 - 1938, Ковальов Т.П., 1907 - 1939. 2).Романов Анатолій Васильович,1925 - 1944, Єфрейтор.4).Сухин Валентин Михайлович, 1917 -1944, Лейтенант.5).Хомяк Василь Прокопович, 1903 - 1941, Сержант.
И ещё интересный факт, россияне интересуются местом захоронения своих родственников - солдат, погибших во Вторую Мировую войну на территории нашей Харьковской области, но ни один из них не поинтересовался в каком состоянии воинские могилы (могила) где похоронен их родственник, после их так называемого СВО, а точнее сказать после их (России) вооруженного нападения на Украину. Почему так? Возможно для этих людей главное это величие их государства и участие их родственников в победоносной войне, но не состояние мест захоронений их родственников? Все нормальные люди хотят знать место захоронения родственника и в каком состоянии могила, где покоится родственник. Неправда ли, как то странно? Возможно я ошибаюсь.
Нажаль, так і є, зі сторони росіян не має ні співчуття, ні жалю до постраждалих українців в цій війні від нацистської держави Росії. Згоден, що від тих кому дається відповідь ніякого не має толку, бо все одно їхня держава руйнує і знищує всіх і все в Україні.
Внимательно перечитал все вопросы и ответы после 24 февраля 2022 года, после нападения России на Украину, и не один гражданин России (россиянин)который задавал вопросы не попросил извинения за содеянное российской армией зло и горе жителям Украины, это разрушенные города, населенные пункты, инфраструктура, погибшие защитники, дети, старики, женщины, это большое колличество людей ставшие инвалидами, калеками, это уничтоженная экология, природа, животные, птицы. Тогда зачем этим людям помогать и отвечать на их вопросы, пусть сами официально обращаются по инстанциям и ждут ответы на свои вопросы, то украинцы слишком уж добрые. А разве россияне ценят добро? Не нужно быть добрым к нашему ближнему соседу. Разве не так?
Доповнення. Повну інформацію на військовослужбовця Іскандаров Анвар СаБирович,1909 року народження дав Володимир на цьому сайті 18 травня 2023 року. Так на всяк випадок Володимиру м.Київ.
Володимиру/м.Київ Україна/.Згідно друкованого видавництва Книга Пам'яті України Харківська область том 15 - "ІскандЕров Север(?) СаДирович. Рядовий, стрілець, 47 СП, 5в.А. Помер від ран 28.03.1943. Похований Вовчанський район Харківська область (сторінка 574).Згідно бази ОБД розшукуваємий вами солдат 2 Світової війни Ікандаров Анвар СаДирович, 1909 рн похований село Караїчне Вовчанський район Харківська область. Нажаль на сьогодні не має можливості встановити де точно знаходилось село Караїчне в березні 1943, по тій причині, що йде війна. Є ще солдат, який вмер в один час в лікарняному закладі з вашим розшукуємтм солдатом - "Євсєєв Микола Юхимович.Рядовий,стрілець, 5мб, 5Гв.А. Помер від ран 30.03.1943.Похований село Караїчне Вовчанський район Харківська область (том 15 сторінка 565).на цього солдата є інформація також в базі ОБД. З повагою.
Уважаемые отвечальщики на вопросы, вы не заметили, что россияне не умеют говорить пожалуйста и спасибо? Вероятно они таковые и есть?
Наталії.Сержант Вєчкітов Іван Олексійович по документам бойових втрат 53 стрілецької дивізії загинув 13 березня 1943 в районі нп Кам'янка Ізюмський район Харківська область. З ним а один день загинули бійці Ващенко в П.Г., Сафіулін Х. Остров Ф.О., Ільїн А.М.в Книзі Пам'яті України Харківська область Ізюмський район Вєчкітов І.О., Сафіулін Х. Не значиться похованим на меморіалі нп Кам'янка. В Книзі Пам'яті України Харківська область Ізюмський район том 19 значаться похованими на меморіалі нп Кам'янка Ващенков П.Г.(сторінка 107), Ільїна А.М.(сторінка 203),Остров Ф.О.(сторінка 355).Висновок:Вєчкітов І.О., Сафіулін Х. Поховані зі своїми побратимами, сослуживцями на меморіалі в нп Кам'янка в числі невідомих бійців. Згідно Книги Пам'яті том 19 сторінки 42 - 44 на меморіалі в нп Кам'янка поховано більше чим 2060 воїнів РСЧА, з них відомих 1700 воїнів. На цьому сайті є розділ Меморіал, в цьому розділі є фотографії меморіалу. Доповню, на сьогодні село Кам'янка знищено вщент російськими окупаційними військами.
Странно, прошло 80 лет, как закончилась война, а люди ещё ищут своих родственников, погибших в той войне, ищут точное место захоронения. А разве спустя годы можно установить где точно похоронен солдат? Уважаемые ответчики на вопросы, вы ошибочно написали неверно фамилию и отчество солдата 154 гвардейского стрелкового полка, погибшего 12.09.1943, в документе записано - Киселев Владимир Сидорович 1924 гр.
Доповню Олександра. В донесенні о беворотніх втратах особового складу 154 гсп(51 гсд) на 09, 10,12, 13 вересня 1943 вказані загиблі бійці під номерами 514 -523, всі ці воїни були поховані в первинному похованні в лісі в 1 км від нп Комсомольське.незрозуміло, як були поховані в окремій могилі кожен, або всі в общій братській могилі, тобто в лісі був військовий цвинтар.Згідно Книги Пам'яті Харківська область Краснокутський р-н том 18, ми знаємо хто з цих загиблих солдатів де похований. 154. Прокопець С.Ф.- не значиться похованим в Книзі Пам'яті на території Краснокутського р-ну, Хабаров Микола Єгорович похований селище Комсомольське, Белорусков Анатолій Павлович не значиться похованим на території Краснокутського р-ну, Верятський (Верятський, Вертянський) Степан Єрмолаєвич похований на Комсомольське, Антонов Сергій Вікторович похований нп Комсомольське, Кисель Володимир Петрович не значиться похованим в Краснокутському районі. А також Лебідь (Лебідєв) Лазар Дмитрович похований нп Колонтаїв, Поляков Дмитро Родионович похований нп Мурафа, Маслов Микола Олексійович похований нп Ковалівка і 523.Шерстнєв Андрій Іліч похований нп Слобідка. З вищесказаного виходить, що більшість загиблих бійців, котрі були поховані на тимчасовому військовому цвинтарі в лісі в 1 км від нп Комсомольське, на сьогодні поховані в братській могилі нп Комсомольське. Було логічно всіх вищевказаних військових загиблих поховати в нп Комсомольське, чим їх розвозити і ховати в інших населених пунктах (Мурафа, Ковалівка, Колонтаїв).З всього вищевказаного виходить, що всі дев'ять солдатів всеж таки поховані в братській могилі нп Комсомольське і схоже, що на військових похованнях в селах Мурафа, Ковалівка, Колонтаїв на меморіальних дошках просто вписані деякі прізвища з вищевказаних військовослужбовців 154 гсп. Думаю, що солдат Прокопець Сергій Федорович похований зі всіма своїми побратимами, однополчани в братській могилі селища Комсомольське.
Пробачте, пане Олександр. Ви зробили помилку, в відповіді Є.Прокопець, вся інформація про Краснокутський район знаходиться в томі 18, а так все вірно. З повагою.
Євгенію Прокопець.Доповнення. Пробачте тримався.Вважати вірним Прокопець Сергій Федорович.