Вічна пам'ять Олексію!
Вічна пам'ять Олексію.ж
Сьгодні 40 днів, як немає волонтера, пошуковця Олексія Олександровича Юкова. Хотілось би, щоб колеги, товариші, побратими Олексія з пошукової групи "Плацдарм" продовжували справу Олексія, займалися пошуком загиблих в Другій Світовій війні (те що не встиг доробити Олексій) і пошуком загиблих солдат і офіцерів силових структур України і російських окупантів, які загинули в Російсько-Українській війні з 2014 року і по сьогодні.
Шановний сослуживец! Доступна інформація - "В серпні 1943 на панівній висоті (194,3 метра) біля селища Солоницівка Харківська область був командний (спостережний) пункт ( в народі "Висота Маршала Конєва"). На цій висоті на спостережному пункті був командувач Степового фронту генерал -полковник Іван Конєв. Він віддавав накази арміям, що наступали на місто Харків, зокрема рішення про нічний штурм Харкова з 22 на 23 серпня". Можна, можливо, ще сходити в музей на цьому спостережливому пункті і послухати гіда цього музея, гід дасть більшу інформацію. Знаю, що пошуковці до 2022 року коло цієї висоти (в полях, в лісі) знаходили рештки загиблих солдатів РА і німецьких солдатів. З повагою.
Шановні пошуковці, історики, розкажіть тріхи про висоту "Маршала Конєва" в районі селища Солоніцевка Харківська область. Зрозуміло, що там є на сьогдні музей.
Людвиг Свобода, 25.11.1895- 20.09.1979. Чехословацький військовий, державний діяч, генерал армії ЧРСР, президент ЧРСР, Герой Радянського Союзу, Герой ЧРСР, Народний герой Югославії. Учасник 1 Світової війни 1914-1918 років. В 1941 отримав дозвіл в СРСР на формування чехословацького війська. Ним, полковником командиром батальйону, був сформований 1-й Чехословацький польвий батальон. 3 8 березня 1943 року по 13 березня 1943 року батальйон під командуванням подполковника Людвига Свободи обороняв разом з радянськими підрозділами село Соколове Харківська область від наступаючого на село противника. Німецькі аійська були розгромлені і зупинині. Підполковник Людвиг Свобода отримав орден Леніна і йому будо присвоєно військове звання полковник. В боях за оборону села Соколове 1-й Чехословацький польовий батальйон поніс великі втрати особовогу складу. Л.Свобода похований в м.Прага. (Вікіпедія).
Дякую пане Вадим. Ви багато попрацювали, зробили велику роботу. Цікава тема. Герої і антігерої Другої Світової війни. Це ви виклали коротеньки біографії військових. Подивилась декілька біографій в вікіппедії. Є цікаві долі.
Частина друга.Продовженя. Долі військових РСЧА, які пов'язані з містом Харків. Подлас Кузьма Петрович, 29.10.1893- 25.05.1942. Генерал-лейтенант, командувач 57 Армії. Загинув 25 травня 1942 в Хврківській області; Постніков Полікарп Денисович, Підполковник, командир 64 танкової бригади. Загинув 14 травня 1942 в Харківській області; Ріхтер (Рудаков) Іван Георгійович, Генерал-майор, командир 160 СД. Потрапив у полон на Харківському напрямку. Перейшов на сторону німців. Очолив розвідувательно-діверсійну школу АБВЕРу. Страчений радянськими військовими в 1945; Маляров Федір Гаврилович, 1894- 25.05.1942. Гегерал-майор артилерії, 57 Армія, ПЗФ. Загинув в Харківській області; Сабуров, капітан НКДБ, особливий відділ. Потрапив у полон у червні 1942 в Харківській області.Доля офіцера не відома; Смирнов Микола Іванович, Майор НКДБ особливий відділ СД, 57 Армія. Потрапив у полон у червні 1942 в Харківській області. Доля не встановлена; Тхор Григорій Іванович, 28.09.1903- 01.1943. Генерал-майор авіації, льотчик, заступник командира 62 авіаційної дивізії. Його літак був збитий. Потрапив у полон пораненим в травні 1942 на Барвінковському виступі. Загинув у концтаборі Маутхаузен в січні 1943; Хроменков Костянтин Георгійович, командир СД, ПЗФ. Потрапив у полон під м.Харків. Перейшов на сторону німців. Командир одного з підрозділів РОА. Загинув; Танкопій Іван Олексійович, 1902 - _.03.1943. Полковник, командир 17 Стрілецької бригади ВВ НКВС. Загинув в березні 1943 в Харківській області; Чернієнко Дмитро Хрисанфович, 22.10.1901- 18.08.1943. Генерал-майор, командир 31 танкового корпусу. Загинув під містом Богодухів Хаоківська область; Шаповалов Михайло Михайлович, 11.01.1898- 28.05.1945. Генерал-майор, командир 1 окремого стрілецького корпусу. Потрапив у полон в серпні 1942 на Харківському напрямку. Перейшов на сторону німців. Командир 3 дивізії РОА. Потоапив у полон до чеських партизан. Страчений; Шепєтов Іван Михайлович, 11.07.1902- 21.05.1943. Генерал-майор, командир 14 ГСД. Потрапив у полон 26 трпвня 1942 в Харківській області. Перебував в концтаборі Флоссенбюрг. Загинув в полоні.
Долі військових РСЧА (командирів полків, батальйонів, дивізій, вищого командного составу), які обороняли і визволяли Харківську область від німецьких окупантів в 1941 - 1943 роках XX століття. Анісов Андрій Федорович. Генерал-майор, начальник штабу 57 Армії. Загинув в травні 1942 в Харківській рбласті; Ахсаров Енвер Бімболатович, 11(24).11.1915 (10.10.1916) - 15.02.1943. Майор, командир 227 СП.Загинув 15 лютого 1943 в Харківській області.Герой Радянського Союзу; Баєрський Володмир Гелярович, 10.12.1901- 07.05.1945. Полковник, командир 41 СД. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області. Перейшов на сторону німців. Керівник РОА. Розстріляний чеськими партизанами 7 травня 1945; Бобкін Леонід Васильович, 22.05.1894 - 26.05.1942. Загинув в Харківській області; Борисов (Шистер) Аркадій (Арон) Борисович, 13.05.1901 - 27.05.1942. Генерал-майор, командир 5 Кавалерійського корпусу. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області в районі Барвінкове, був поранений.Розстріляний німцями на місці; Борисов Михайло Дмитрович, 21.11.(04.12.).1901- 15.09.1970. Генерал-майор, командир 8 Кавлерійського корпусу. Потрапив у полон пораненим в травні 1942. Перебував у кількох офтаборах. Звільнений з полону у 1945. Пройшов спецперевірку. Служив. Помер; Будихо Олександр Юхимович. Командир 171 СД. Потрапив у полон восени 1941 в Харківській області. Перейшов на сторону німців. Керівник РННА. Засуджений ВС СРСР до смерті. Страчений у 1950; Васильєв Ілля Васильович, Генерал-майор, командир 337 СД. Загинув у травні 1942 в Харківській області; Горднянський Авксентій Михайлович, 13.03.1896- 25.(27).05.1942.Генерал-лейтенант, командувач 6 Армії. Загинув в Харківській області; Костельников Михайло Іванович, Генерал- майор НКВС, командир 13 МСД ВВ НКВС. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області. Перебував в офтаборі м.Володимир-Волинський. Загинув у полоні у 1943; Костенко Федір Якович, 10(22).1896- _. 05.1942. Генерал- лейтенант, заступник командувача військами ПЗФ.Загинув в Харківській області; Кутлін Закі Юсупович, 17.11.1900- 27.05.1942. Генерал- майор, командир 270 СД. Загинув 27.05.1942 в районі нп Лазовеньки Харківська область; Кочетков Гергій Васильович, Майор, командир СП. Загинув в серпні 1943 на Богодухівському напрямку Харківська рбласть; Кузьмін Григорій Іванович, 02.02.1895- 28.05.1942. Генерал-майор, командир 21 танкового корпусу. Загинув 28 травня 1942 в районі нп Гусарівка Харківська область; Кулєшов Олександр Дем'янович, 11.08.1893- _.06.1944. Генерал-майор, командир 175 СД. Потрапив у полон в липні 1942 на Харківському напрямку. Отримувався в концтаборах Заксенхаузен та Флоссенбюрг. Загинув у полоні в червні 1944; Клюй Микола Іванович, Майор, командир 208 окремого батальйону, 17 бригада НКВС. Загинув в березні 1943 в Харківській області;Леонов Михайло Трофимович, 10.01.1901- 21.08.1943. Полковник, командир 112 танкової бригади. Загинув в Харківській області; Матикін Пилип Миколайович, 24.11.1899- 26.05.1942. Генерал-майор, командир 47 гірсько- стрілецької дивізії. Загинув в районі нп Лазовеньки Харківська область; Малиновський Олексій Костянтинович, Генерал-майор, начальник артилерії 57 Армії. Загинув в травні 1942 в Харківській області; Малиновський Шалико Агасійович, командир 393 СД. Загинув у травні 1942 в Харківській області; Меандров Михайло Олексійович, 22.10.1894- 01.08.1946. Полковник, заступник начальника штабу 6 Армії. Потрапив у полон у травні 1942 під м.Харків. Перейшов на сторону німців. Генерал-майор РОА, очолив офшколу РОА. Засуджений ВС СРСР до смерті. Страчений; Новіков Тимофій Якович, 07.09.1900- 1944. Генерал-майор, командир 150 СД (2 формування). Потрапив у полон у травні 1942 під м.Харків. Отримувався у концтаборі Флюссенберг. Загинув у полоні в 1944; Далі буде.
Після звільнення Харкова 23 серпня 1943 року від німецько-нацистських військ, сапери Степного фронту почали розміновувати місто, підприємства, дороги від мін, які залишили німецькі війська після відступу з міста. Розміновували також і підриємство (завод) "Електроінструмент" ("Комунар"). Територію цього заводу розміновував взвод окремого загороджувального загіна мінерів (саперів), 40 Армія під командуванням лейтенанта Веселова (Веслова) Володимира Григоровича. В ході розмінування території заводу було виявлено і знято мін ловушек, мін саперами цього підрозділу. Були і загиблі сапери. Загинули воїни сапери Шошіашвілі, Тітенко і інші.
Товариство, цікаві долі військових, вони загинули в Україні за Україну. 1.Герман фон Ейхрорн, 13.08.1848 -30.07.1918. Німецький військовослужбовець. Генерал-фельдмаршал, головнокомандувач німецьких військ в Україні. Учасник ПСВ 1914 - 1918.Загинув в наслідок теракту в Київі. Похований: Німеччина. 2. Граф Келлер Федір Артурович, 12.10.1857 - 21.12.1918. Генерал від кавалерії (РІА). Герой ПСВ 1914 - 1918. Головнокомандуючий Збройних Сил Держави України. Був заарештований військовослужбовцями армії С.Петлюри. Розстріляний на Софіївській площі в м.Київ. Похований:м.Київ у Покровському монастирю, по іншій інформації похований на Лук'янівскому цвинтарі.
Цікаво про долі німецьких військових. Висновок один, хотіли взяти чужу землю і загигули на чужій землі. Правильна справа, коли захищаєш свою землю, державу, родину і не лізиш в іншу країну, щоб там загинути.
Долі людей, які зв'язані з Харковом. Долі військових. 1).Теодор Ейке /17.10.1892 - 23.06.1942/. Німецький військовий. Обергруппенфюрер СС і генерал військ СС, командувач
3-ї танкової дивізії СС "Мертва голова". Загинув в районі села Михайлівка Лозівський район Харківська область. Останнє місце поховання Житомирська область, німецький війсьвовий цвинтар. Цвинтар зруйнований військами РА. 2).Вальтер фон Гюнерсдорфф /28.11.1898 - 17.07.1943/. Німецький військовий. Генерал-лейтенант, командир 6 танкової дивізії. Отримав тяжке поранення в Курській області. Помер в госпіталі в Харкові. Похований в м.Харків, кладовище 17, німецька військова делянка.
З цікавого. Доля. Вікіпедія. Леопольд Штайнбац (25.10.1918 - 23.06.1942). НІмецький льотчик, Ас, один з кращих. Літак, винищувач "Мессершмитт" Bf109F-4. Лейтенант Люфтваффе, 9-та ескадрілья, 52 винищувальна ескадра. Мав нагороди. Загинув на 300 - му бойовому виліті, був збитий під Вовчанськом Харьківська область. Місце поховання невідоме, тобто відсутнє.
З історії. Георг Браун (27.10.1887 - 14.11.1941).Генерал-лейтенант, командувач 68-ї німецької піхотної дивізії Вермахту. Загинув під Харковом. Первичне місце поховання: місто Харків, сад імені Т.Г.Щевченка. Перепохований: місто Харків, цвинтар N17, німецький військовий цвинтар (ділянка).
Інформація ЗМІ. Боргун Тарас, 27.02.1982 - 29.05.2024. Співробітник пошукової організації "Союз Народна Пам'ять" місто Київ, юрист. Учасник гуманітарної місії "Чорний тюльпан"(2014-2017). Учасник вахт пам'яті "Барвінківський котел 1942" (2017 -2021). Військовий. Загинув на війні. Вічна Пам'ять.
Повномасштабна війна росії проти України почалась 24.2.2022 десь о 02 ранку. Думаю, що у росіян все йшло по плану і це не совпадіння. Тільки от і на сьогодні не зрозуміло, що думала наша держава всі ці вісім років. Як воно ще далі буде?
Традиційно з цікавого. Російсько-Українська війна розпочалася 20 лютого 2014 року.Повномасштабне вторгненя Росії в Україну розпочалося 22 лютого 2022 року. Що це випадково? Або все у росіян цшло по плану? Які думки, Сослуживец?
Загиблі пошуковці в російсько- українській війні 2014 - 2026. Сосненко Денис Едуардович, 2002 -24.02.2023. Спортсмен, волонтер, пошуковець пошукова групи "Плацдарм"; Коваленко Юрій Олександрович, 22.03.1966 - 14.03.2023. Пошуковець, історик, археолог, був в пошуковій групі "Плацдарм". Військовослужбовець; Романовський Віталій Іванович, 25.01.1977 - 21.03.2023.Пошуковець пошукова група "Дніпро - Пошук". Військовослужбовець; Сварцев Дмитро, 1989(1991) - 04.2023 (05.2023). Пошуковець пошукова група "Дніпро- Пошук". Військовослужбовець. Повна інформація на загиблих пошуковців є в Вікіпедії. Вічна пам'ять.
Підкажіть, хто знає. Читав, що з пошукових загонів "Плацдарм" Донецька область і "Дніпро-Пошук" Дніпропетровська область загинули на війні пошуковці "Олександр історик", "Пірат".