Пам'ять. Офіційні пошуківці (воїни) Донецька область, Дніпропетровська область, які загинули в російсько- українській війні в період 2022-2023 років. Ці пошуковці багато зробили в своєму житті, понаходили рештки воїнів РСЧА і Вермахту на полях боїв Другої Світової війни періода 1941 -1943 років в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях і інших областях України. Знаходили загиблих солдатів ДСВ і ховали їх з військовими почастями і по православним обрядам. Ці хлопці загинули, давайте їх пом'янемо - Сосненко Денис (21 рік), Коваленко Юрій, Романовський Віталій, Сварцев Дмитро (32-34 роки).

Сослуживец, я думаю, що і ви маєте такі ж самі думки,як і я. Думаю, що з Німеччини в Велику Британію Рудольфа Гесса могли і виманити британська розвідка, або британські спецслужби. Гесса можливо можна називати романтиком,можливо він також мріяв отримати від фюрера Адольфа Гітлера якусь вищу нагороду, а тут і шанс підвернувся. Зрозуміло одне те, що він на всі 100% був впевнений, що він і тільки він зможе домовитися з британцями підписати мир, бо в нього в вищих кругах Британії мабуть були гарні зв'язки. Ось тому він самовпевнено сам полетів на військовому літаку до британців. Далі в перемовинах пішло щось не так і Гесс був заарештований і посаджений у в'язнцю на довго. Рудольф Гесс просто помилився і це йому коштувало дуже дорого.

Сослуживец, питанння дуже цікаве. Вальтр Фридрих Шелленберг був явно розумною людиною, розвідник, тобто в нього фах розвідник. Він зміг досягнути військової кар'єру в Німеччині завдяки своїм здібностям. Думаю, що він міг перевтілюватись, міг зіграти будь-яку роль, будь-яку людину, а це є талант і професіаналізм, до того ще був кмітливим і мав свої зв'зки мабуть по всьму світі. З цього виходить, що міг бути живим після 1952 року. Але одне "но", по документам він помер від хвороби. Мабуть компетентні органи розбирались чи дійсно Вальтер Шелленберг помер, чи він був на той момент живий. Офіційних документів немає, що Вальтер Шелленберг був живий після 1952 року. Але все могло бути.

Також цікава доля у цієї людини. Галеаццо Чіано, 18.03.1903 - 11.01.1944. Італійський політик, дипломат. Освіта: юридична. Чоловік Едді (Едди) Муссоліні, 01.09.1910 - 09.04.1995 (дочка Б.Муссоліні). Міністр закордонних справ в Італії. У 1943 році він проголусовав за усунення Б.Муссоліні від влади. Був заарештований німцями та засуджений судом Італійської соціальної республіки за державну зраду. Страчений у Вероні.(Вікіпедія).

Доля людини. Вікіпедія. Вальтер Фридрих Шелленберг, 16.1.1910-31.03.1952. Німецький розвідник 2СВ, начальник політичної розвідки СД, бригаденфюрер СС, член НСДАП. Потрапив у полон британцям у 1945 році. Засуджений трибуналом до 6 років ув'язнення. Відсидів 6 років. Помер у Турині.

Точніше, то солдати РСЧА Кішкар М.І., Родзановський К.Т. загинули після 12 вересня 1941 року, згідно документа з архівах на Кішкар М.І.

Людмила, цікава інформація по знайденим трьом загиблим радянським солдатам в Білорусі в липні 2026. Доповнює вас. Рештки трьох радянських солдатів знайшли пошуковці Гомельського обласного громадянського об'єднання "Ніколі не забудзем". Рештки цих трьох воїнів знайдені на Мар'їнських висотах (біля замку) в Дубруському районі Гомельської області. Пошуковці двох з них встановили - Кішкар М.І., Родзановський К.Т. Цікаво, зможуть пошуковці встановити третього солдата?

Пане Вєтров, ви дійсно праві в тому, що згідно всієї інформації не має можливості встановити хто перший встановив прапор на даху Держпрому 23.08.1943. Зі всієї інформації виходить, що 23 серпня 1943 року в місто Харків входили військові підрозділи і кожен підрозділ ставив на дах прапор. Тоді висновок такий, що за всі роки після війни були балачки, що виставив прапор першим капітан Шевченко зі своїми бійцями. Так і создаються легенди на роки. З повагою.

Прочитав виставлені біографії військових і є цікаві. Прочитав біографію харків'янина і вона теж цікава. Бажанов Юрій Павлович 10(23).04.1905 - 08.01.1975. Народився м.Казетин Бердичівський уїзд Київська губернія РІ. Маршал артилерії, професор, кандидат військових наук. Освіта: Закінчив 1 Московське артилерійське училище. Військово - інженерну радіотехничну академію ППО ім.Говорова м.Харків. Учасник Другої світової війни. З 1941 в бойових діях. На момент березень 1945 Гвардії Генерал- лейтенант артилерії, командуючий артилерією, 39 Армія. Учасник бойових дій Східна Прусія. В квітні 1945 в штурмі Кьонігсберга. Серпень- вересень 1945 приймав участь в розгромі Квантувської армії (Японія), в Маньчжурії. Нагороди - Орден Леніна (2), орден Кутузова (3), орден Суворова 2 ст., орден Червоної зірки (2), орден Червоного прапора і інші медалі. Помер м.Харків. Похований м.Харків.

З цікавого. Вікіпедія. Історично підняття прапора над будівлею Держпрома під час визволення Харкова 23.08.1943 пов'язане з воїнами 18-ї ГСД, 3-ї ТА серед яких були Гвардії старшина М.П. Кожухов (доля воїна не встановлена), Старший лейтенант (пізніше капітан) Микола Іванович Загородній, 1923, Дніпропетровська область. Вижив, з війни повернувся живим. Історичний факт згідно документів ДСВ.