Пане Вєтров, підкажіть, будьласка. Як ви думаєте, за що був винесений смертний вирок на Нюрбергському процесі генерал-полковнику Альфредуж Йодлю в 1946 році? Які у вас думки?
Головнокомандуючі німецьких військ, яких засудили до страти на Нюрнбергському процесі 1945 - 1946 роках. 1).Вельгельм Кейтель, 22.9.1882 - 16.10.1946. Генерал-полковник, Начальник Верховного головнокомандування збройних сил. Підписува накази про страти військовополонених, цивільних, партизанів. Страчений. 2).Альфред Йодль, 10.10.1890 - 16.10.1946. Генерал - полковник, Начальник оперативного штабу Верховного головнокомандування збройних сил. Керував розборкою всіх ключевих військових операцій. Страчений.
Долі. Військові злочинці (японці) 2 Світової війни, яеі були страчені за масові вбивства на окупованих територіях. Хідекі Тодзьо, генерал, прем'єр Японії. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Кокі Хірота, прем'єр міністр, міністр закордонних справ Японії. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Іване Мацуї, генерал, командувач японськими військами в Китаї. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Кендзі Доіхара, генерал, очільник розвідки в Манчжурії. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Сейсіро Ітагакі, генерал, військовий міністр Японії. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Акіро Муто, генерал-лейтенант, начальник штабу японських військ на Філіппінах. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Хейтаро Калуро, генерал командувач японськими військами в Бірмі. Засуджений трибуналом. Страчений 23.12.1948; Томоюкі Ямасіта, генерал, командувач військових сил Японії на Філіппінах. Засуджений судом. Страчений у 1946 році; Масахару Хомма, генерал-лейтенант на Філіппінах. Засуджений судом. Страчений у 1946 році; Хісао Тані, генерал-лейтенант, командир 6-ї японської дивізії у Нанкіні (Китай). Засуджений судом. Страчений у 1947 році; Такума Нісімура, генерал- лейтенант в Паріт-Сулонг. Засуджений судом. Страчений у 1951 році. /Вікіпедія/.
Військові злочинці ДСВ. Жінки (німкені) - кати, садісти (анамалії). Їх долі. 1.Марія Мандль, старша наглядачка СС в жіночих таборах Равенсбрюк, Аушвіц- Біркенау. Засуджена судом. Страчена 24.01.1948. 2.Ірма Грезе, наглядачка СС в концтаборах Равенсбрюк, Ашвіц, Берген -Бельзен. Засуджена судом. Страчена 13.12.1945. 3.Ельза Еріх, старша наглядачка СС в концтаборах Майданек, Равенсбрюк, Плашів. Засуджена судом. Страчена 29.10.1948. 4.Доротея Бінц, заступниця головної наглядачки СС в концтаборі Равенсбрюк.Засуджена судом. Страчена 02.05.1947. 5.Елізабет Фолькенрат, старша наглядачка СС в концтаборах Ашвіц, Берген-Бельзен. Засуджена судом. Страчена 13.12.1945. Висновок - ці "люди" получили по заслугам.
Таке є, здається, що ця війна ніколи не закінчится і буде йти роками і нам людям в цьому жити. Не хотілсь би, щоб так було.
Сьогодення.Війна 20.II.2014 - 2026. Якось придивилась і побачила, як ведуть себе цивільні на сьогодні, коли йде війна. Складається таке враження,що люди втомилися від війни. Перестали реагувати на тривоги, смерті цивільних і військових, поранення сусідів, втрати житла у постраждалих від ударів росією фабами, кабами, безпілотниками, ракетами. Таке враження, що всім все "по барабану". Стало якось страшно і не по собі, бо повне безразлічіє.
Пані Тетяна, подивимось,як буде далі. Час покаже. Треба перемогти цього "ведмідя", тобто рф. Надіємось на краще. З повагою.
Після закінчення цієї страшної війни 2014 20.. , отримають російські кати по заслугам і за свої діяння проти України і її громодян? Як думаєте?
Цікава розмова про долі людей. Ось долі військових злочинців, яких все ж таки покарав Бог.Постали перед судом німецькі військові (нацисти,кати, дияволи) і були страчені в період 1945 - 1962 років. Були страчені після Другої Світової війни. 1. Карл Кох, комендант табору Бухенвальд. Дата смерті квітень 1945; 2.Герман Флорштедт, комендант концтабору Майданек. Дата смерті квітень 1945; 3.Йозеф Крамер комендант таборів Берген-Бальзен, Аушвіц II (Біркенау). Дата смерті 13 грудня 1945; 4.Антон Тюманн, заступник коменданта в таборах Майданек, Гросс-Розен, Ноєнгамме. Дата смерті грудень 1945; 5.Мартін Готтфрід Вайс, комендант таборів Дахау, Ноєнгамме, Майданек. Дата смерті 29 травня 1946; 6.Амон Гот, комендант концтабору Плашув. Дата смерті 13 вересня 1946; 7.Олександр Пьорковскі, комендат табору Дахау. Дата смерті 22 жовтня 1946; 8.Макс Паулі, комендант таборів Штутгофф, Ноєнгамме. Дата смерті 08 жовтня 1946; Рудольф Гьосс, комендант табору Аушвіц (Освенцим). Дата смерті 16 квітня 1947; 10.Артур Лібегеншель, на посаді коменда концтабору Аушвіц. Дата смерті 28 січня 1948; 11.Генріх Шварц, комендант таборів Аушвіц III (Моновіц), Нацвейлер-Штруттгоф. Дата смерті 20 квітня 1947; 12.Йоганн Таннхаузер, комедант табору Штуттгоф. Дата смерті 1946; 13.Пауль Вернер Гоппер, заступник коменданта табору Штуттгоф. Дата смерті 1947; 14.Ганс Аумеєр, заступник коменданта концтабору Аушвіц, комендант табору Вайвара. Дата смерті 21 січня 1948; 15.Освальд Поль, керівник Головного адміністративно-економічного управління СС, якому підпорядковувались вся система таборів. Дата смерті 07 червня 1951; 16.Адольф Айхман, керівник відділу VIB 4 ГЕСТАПО. Дата смерті 01 червня 1962; І багато інших катів людей. Джерело інформації - Вікіпедія.
Долі. Франсуа Дарлан, 07.08.1881 - 24.12.1942. Адмирал.Головнокомандуючий ВМС Франції. Учасник Першої Світової війни. Після капітуляції Франції в червні 1940, Ф.Дарлан до складу уряду Віші, став Міністром Оборони Франції і співпрацював з Німеччиною, Третім Рейхом. У 1942 році за його наказом були затоплені військові кораблі у Тулоні, щоб флот не передавати Німеччині. В листопаді 1942 під час висадки англо-американських військ у Північній Африці (операція "Торч"), Ф.Далан здався і перейшов на сторону американців і уклав угоду з амерканським генералом Ейзенхауром, французькі війська у Африці припинили опір союзникам. Після цієї події Франсуа Дарлан оголосив себе Верховним Представником Франції в Африці. 24 грудня 1942 року Ф.Дарлан загинув, був застрелений. (Вікіпедія).
Вічна пам'ять Олексію!
Вічна пам'ять Олексію.ж
Сьгодні 40 днів, як немає волонтера, пошуковця Олексія Олександровича Юкова. Хотілось би, щоб колеги, товариші, побратими Олексія з пошукової групи "Плацдарм" продовжували справу Олексія, займалися пошуком загиблих в Другій Світовій війні (те що не встиг доробити Олексій) і пошуком загиблих солдат і офіцерів силових структур України і російських окупантів, які загинули в Російсько-Українській війні з 2014 року і по сьогодні.
Шановний сослуживец! Доступна інформація - "В серпні 1943 на панівній висоті (194,3 метра) біля селища Солоницівка Харківська область був командний (спостережний) пункт ( в народі "Висота Маршала Конєва"). На цій висоті на спостережному пункті був командувач Степового фронту генерал -полковник Іван Конєв. Він віддавав накази арміям, що наступали на місто Харків, зокрема рішення про нічний штурм Харкова з 22 на 23 серпня". Можна, можливо, ще сходити в музей на цьому спостережливому пункті і послухати гіда цього музея, гід дасть більшу інформацію. Знаю, що пошуковці до 2022 року коло цієї висоти (в полях, в лісі) знаходили рештки загиблих солдатів РА і німецьких солдатів. З повагою.
Шановні пошуковці, історики, розкажіть тріхи про висоту "Маршала Конєва" в районі селища Солоніцевка Харківська область. Зрозуміло, що там є на сьогдні музей.
Людвиг Свобода, 25.11.1895- 20.09.1979. Чехословацький військовий, державний діяч, генерал армії ЧРСР, президент ЧРСР, Герой Радянського Союзу, Герой ЧРСР, Народний герой Югославії. Учасник 1 Світової війни 1914-1918 років. В 1941 отримав дозвіл в СРСР на формування чехословацького війська. Ним, полковником командиром батальйону, був сформований 1-й Чехословацький польвий батальон. 3 8 березня 1943 року по 13 березня 1943 року батальйон під командуванням подполковника Людвига Свободи обороняв разом з радянськими підрозділами село Соколове Харківська область від наступаючого на село противника. Німецькі аійська були розгромлені і зупинині. Підполковник Людвиг Свобода отримав орден Леніна і йому будо присвоєно військове звання полковник. В боях за оборону села Соколове 1-й Чехословацький польовий батальйон поніс великі втрати особовогу складу. Л.Свобода похований в м.Прага. (Вікіпедія).
Дякую пане Вадим. Ви багато попрацювали, зробили велику роботу. Цікава тема. Герої і антігерої Другої Світової війни. Це ви виклали коротеньки біографії військових. Подивилась декілька біографій в вікіппедії. Є цікаві долі.
Частина друга.Продовженя. Долі військових РСЧА, які пов'язані з містом Харків. Подлас Кузьма Петрович, 29.10.1893- 25.05.1942. Генерал-лейтенант, командувач 57 Армії. Загинув 25 травня 1942 в Хврківській області; Постніков Полікарп Денисович, Підполковник, командир 64 танкової бригади. Загинув 14 травня 1942 в Харківській області; Ріхтер (Рудаков) Іван Георгійович, Генерал-майор, командир 160 СД. Потрапив у полон на Харківському напрямку. Перейшов на сторону німців. Очолив розвідувательно-діверсійну школу АБВЕРу. Страчений радянськими військовими в 1945; Маляров Федір Гаврилович, 1894- 25.05.1942. Гегерал-майор артилерії, 57 Армія, ПЗФ. Загинув в Харківській області; Сабуров, капітан НКДБ, особливий відділ. Потрапив у полон у червні 1942 в Харківській області.Доля офіцера не відома; Смирнов Микола Іванович, Майор НКДБ особливий відділ СД, 57 Армія. Потрапив у полон у червні 1942 в Харківській області. Доля не встановлена; Тхор Григорій Іванович, 28.09.1903- 01.1943. Генерал-майор авіації, льотчик, заступник командира 62 авіаційної дивізії. Його літак був збитий. Потрапив у полон пораненим в травні 1942 на Барвінковському виступі. Загинув у концтаборі Маутхаузен в січні 1943; Хроменков Костянтин Георгійович, командир СД, ПЗФ. Потрапив у полон під м.Харків. Перейшов на сторону німців. Командир одного з підрозділів РОА. Загинув; Танкопій Іван Олексійович, 1902 - _.03.1943. Полковник, командир 17 Стрілецької бригади ВВ НКВС. Загинув в березні 1943 в Харківській області; Чернієнко Дмитро Хрисанфович, 22.10.1901- 18.08.1943. Генерал-майор, командир 31 танкового корпусу. Загинув під містом Богодухів Хаоківська область; Шаповалов Михайло Михайлович, 11.01.1898- 28.05.1945. Генерал-майор, командир 1 окремого стрілецького корпусу. Потрапив у полон в серпні 1942 на Харківському напрямку. Перейшов на сторону німців. Командир 3 дивізії РОА. Потоапив у полон до чеських партизан. Страчений; Шепєтов Іван Михайлович, 11.07.1902- 21.05.1943. Генерал-майор, командир 14 ГСД. Потрапив у полон 26 трпвня 1942 в Харківській області. Перебував в концтаборі Флоссенбюрг. Загинув в полоні.
Долі військових РСЧА (командирів полків, батальйонів, дивізій, вищого командного составу), які обороняли і визволяли Харківську область від німецьких окупантів в 1941 - 1943 роках XX століття. Анісов Андрій Федорович. Генерал-майор, начальник штабу 57 Армії. Загинув в травні 1942 в Харківській рбласті; Ахсаров Енвер Бімболатович, 11(24).11.1915 (10.10.1916) - 15.02.1943. Майор, командир 227 СП.Загинув 15 лютого 1943 в Харківській області.Герой Радянського Союзу; Баєрський Володмир Гелярович, 10.12.1901- 07.05.1945. Полковник, командир 41 СД. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області. Перейшов на сторону німців. Керівник РОА. Розстріляний чеськими партизанами 7 травня 1945; Бобкін Леонід Васильович, 22.05.1894 - 26.05.1942. Загинув в Харківській області; Борисов (Шистер) Аркадій (Арон) Борисович, 13.05.1901 - 27.05.1942. Генерал-майор, командир 5 Кавалерійського корпусу. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області в районі Барвінкове, був поранений.Розстріляний німцями на місці; Борисов Михайло Дмитрович, 21.11.(04.12.).1901- 15.09.1970. Генерал-майор, командир 8 Кавлерійського корпусу. Потрапив у полон пораненим в травні 1942. Перебував у кількох офтаборах. Звільнений з полону у 1945. Пройшов спецперевірку. Служив. Помер; Будихо Олександр Юхимович. Командир 171 СД. Потрапив у полон восени 1941 в Харківській області. Перейшов на сторону німців. Керівник РННА. Засуджений ВС СРСР до смерті. Страчений у 1950; Васильєв Ілля Васильович, Генерал-майор, командир 337 СД. Загинув у травні 1942 в Харківській області; Горднянський Авксентій Михайлович, 13.03.1896- 25.(27).05.1942.Генерал-лейтенант, командувач 6 Армії. Загинув в Харківській області; Костельников Михайло Іванович, Генерал- майор НКВС, командир 13 МСД ВВ НКВС. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області. Перебував в офтаборі м.Володимир-Волинський. Загинув у полоні у 1943; Костенко Федір Якович, 10(22).1896- _. 05.1942. Генерал- лейтенант, заступник командувача військами ПЗФ.Загинув в Харківській області; Кутлін Закі Юсупович, 17.11.1900- 27.05.1942. Генерал- майор, командир 270 СД. Загинув 27.05.1942 в районі нп Лазовеньки Харківська область; Кочетков Гергій Васильович, Майор, командир СП. Загинув в серпні 1943 на Богодухівському напрямку Харківська рбласть; Кузьмін Григорій Іванович, 02.02.1895- 28.05.1942. Генерал-майор, командир 21 танкового корпусу. Загинув 28 травня 1942 в районі нп Гусарівка Харківська область; Кулєшов Олександр Дем'янович, 11.08.1893- _.06.1944. Генерал-майор, командир 175 СД. Потрапив у полон в липні 1942 на Харківському напрямку. Отримувався в концтаборах Заксенхаузен та Флоссенбюрг. Загинув у полоні в червні 1944; Клюй Микола Іванович, Майор, командир 208 окремого батальйону, 17 бригада НКВС. Загинув в березні 1943 в Харківській області;Леонов Михайло Трофимович, 10.01.1901- 21.08.1943. Полковник, командир 112 танкової бригади. Загинув в Харківській області; Матикін Пилип Миколайович, 24.11.1899- 26.05.1942. Генерал-майор, командир 47 гірсько- стрілецької дивізії. Загинув в районі нп Лазовеньки Харківська область; Малиновський Олексій Костянтинович, Генерал-майор, начальник артилерії 57 Армії. Загинув в травні 1942 в Харківській області; Малиновський Шалико Агасійович, командир 393 СД. Загинув у травні 1942 в Харківській області; Меандров Михайло Олексійович, 22.10.1894- 01.08.1946. Полковник, заступник начальника штабу 6 Армії. Потрапив у полон у травні 1942 під м.Харків. Перейшов на сторону німців. Генерал-майор РОА, очолив офшколу РОА. Засуджений ВС СРСР до смерті. Страчений; Новіков Тимофій Якович, 07.09.1900- 1944. Генерал-майор, командир 150 СД (2 формування). Потрапив у полон у травні 1942 під м.Харків. Отримувався у концтаборі Флюссенберг. Загинув у полоні в 1944; Далі буде.
Після звільнення Харкова 23 серпня 1943 року від німецько-нацистських військ, сапери Степного фронту почали розміновувати місто, підприємства, дороги від мін, які залишили німецькі війська після відступу з міста. Розміновували також і підриємство (завод) "Електроінструмент" ("Комунар"). Територію цього заводу розміновував взвод окремого загороджувального загіна мінерів (саперів), 40 Армія під командуванням лейтенанта Веселова (Веслова) Володимира Григоровича. В ході розмінування території заводу було виявлено і знято мін ловушек, мін саперами цього підрозділу. Були і загиблі сапери. Загинули воїни сапери Шошіашвілі, Тітенко і інші.