Друга світова війна на часі як ніколи. Як ми пам’ятаємо загиблих у тій війні, так ми будемо пам’ятати та вшановувати пам’ять воїнів, що загинули у нашій війні з московитами. Якщо ми забудемо, то в нас вкрадуть ту Перемогу, той величезний внесок українського народу, який ми здійснили життям наших дідів задля встановлення миру на всій землі.

У Радянському Союзі було гасло «ніхто не забутий» — саме тоді це було гасло, коли викреслювали з пам’яті тих, хто загинув у таборах, зник безвісти, замовчували обсяги втрат.

Саме зараз Московія присвоює собі всі заслуги перемоги у Другій світовій, створюючи міф, що ніяких українців тоді не було. Треба внести на меморіальні дошки прізвища усіх воїнів, хто воював, хто зник безвісти. Треба мати пам’ять, яка виховує мужність, звитягу, стійкість, наступність поколінь. Покоління героїв не виховується з повітря миттєво — воно виховується пам’яттю, воно формується генетичним кодом. Московія вже не вперше витравлює нашу пам’ять про минулих героїв: згадайте лише запорозьких козаків, згадайте останнього кошового отамана Запорозької Січі, який помер у засланні на Соловках. Ні, ми є нащадки героїв. Якщо йти шляхом забуття, то це шлях до знищення української нації.

Ми не маємо права щось забувати. Ми є українцями й будемо українцями — нацією славетних воїнів! Слава Україні — Героям слава!

З повагою та шаною,
Голова ГО «Український рух»
Олександр