Пам'ятаю одну цікаву історію, яку мені в 1983 році розповів фронтовик - шофер, 1905 року народження. Він пройшов війну з початку 1941 по 1945. Всю війну був шофером. В 1944 році війська Радянської армії проходили колоною по одній з доріг Станіславської області (Івано-Франківська область). При пересуванні колона мусить двигатися в перед, не можна колоні зупинятися. В цій колоні був цей фронтовик. При пересуванні колони два групових автомобіля здомадися і не могли далі пересуватися. Колона пішла далі, а двох водіїв цих автомобілів і старшого залишили ремонтувати машини. Водії з ремонтом проводились до темряви. З лісу вийшло до десяти людей зі зброєю, підійшли до водіїв і старшого і представились військовими УПА. Спитали, куди їдуть автомобілі.Старший відповів, що прямуємо на Берлін. Військових УПА задовольнила ця відповідь. Ні старшого, а ні водіїв не тронули. Спитали з аідкеля родом, старший був росіянин, а водії - українець, казах. Побалакати і військові УПА вгостили старшого і водіїв тютюном, побажали вдачи, гарної дороги і перемоги над ворогами. Автомобілі водії відремонтували і автомобілі рушили далі, а незнайомці пішли в ліс. Ость така коротенька фронтова історія.