Ця історія про те,як загинув підпільник капітан Єсманський Василь Тихонович 1903 року народження. Єсманський В.Т. був оставлений в місті Харків для підпільної роботи проти ворога - нацистської Німеччини. Підпільник Єсманський В.Т. зі своєю групою успішно працював в період жовтень 1941 - червень 1943. Підпільна група провалилась в червні 1943. На весні 1943 Харків звільнили передові частини РСЧА, підпільник Єсманський В.Т. і його група вийшли з підпілля, почалося спокійне життя, почали відбудовувати в районі магазини, школи, почали наводити господарчі порядки після швидкого бігства німецьких окупантів. Капітан Єсманський В.Т. був назначений начальником міліції, старшим уповноваженим нп Журавлівка. Все було добре, в районі був порядок. В перших числах червня Начальник міліції Єсманський В.Т. зі своєю групою підпільників (зі своїми бійцями міліціонерами) знаходився в приміщенні клубу (тепер територія школи - інтернату), в підрайоні. В цей день війська РСЧА відступили під натиском німецьких військ, німці тихенько ввійшли в Харків і селище Журавлівка. Міліціонери Єсманський і його товариші не знали про цю ситуацію, вони не виставили бійця на на спостережливий пункт і це була помилка, фатальна помилка.Німці всі міліціонерів взяли в полон і згодом всі були розстріляні. Родич загиблих підпільників знали, що їх рідних і близьких розстріляли, але не знали де розстріляли і де місце поховання. Були версії, що підпільників розстріляли в лісопарку, або в Сарженому яру, або в балці біля нп Рогань. Пройшли роки і в цьому році, я випадково зустрів чоловіка, який мені розповів таку історію. В кінці 1950 років, його родич проводив якісь ремонтні роботи, земляні роботи на території школи - інтернату, в саду школи копали велику яму і знайшли людські рештки, при рештках була зброя і кулемет Дегтярьов.Робітники повідомили в міліцію, згодом рештки підпільників були поховані в братській військовій могилі на території "лісної" школи район Стрилківка.Родичів підпільників про поховання не сповістили. Ось така історія. В 2001 році військову братську могилу з території "лісної" школи перенесли в центр міста, на цвинтар номер два, на військовий участок і поховали всіх воїнів з цієї братської могили в общу братську могилу. Висновок - проходять роки і все стає на своє місце.