Пам'ятаю, багато років тому розповідали.... В серпні 1943 цивільні мешканці м.Харків Журавлівка ховали солдата італійця. Цей солдат збіг з своєї частини і розповідав, що він не хоче воювати, що його ,примусово мобілізували до війська і він хоче жити. Солдата італійця шукали німці і італійціходили, шукали по дворах і домівках, але так і не знайшли. Солдату італійцю було десь 18 (19) років, високий, худий, волос на голові темний,лице смугле, тобто симпатичний юнак, був одягнений в військову форму. Можливо проходив службу в 5 італійській пехо ній дивізії. Ворог відступив і прийшли воїни Радянської Армії. Місцеві люди вийшли зустрічати визволителів, також вийшов і італієць. Італієць підійшов з піднятими руками до гори до радянського офіцера. Офіцер вистрілив з автомата в італійця і вбив його. Причин таких дій радянського багато, алеж ав його вбив. Нічого не нагадує на сьогодні? Мешканці поховали цього солдата на місцевому цвинтарі, але ж не відомо як звали цього солдата. Висновок: ворог є ворог і пощади від ворога не буде, це треба пам'ятати. Війна це погано і від війни невтечеш.На чужих помилках треба вчитися. Така от історія з 2 Світової війни.