Цікаві питання, але як на них відповідати. Такі ж самі питання я задавав ще в 2009 році людині, яка починала пошук істини (Шевченко В.), але він мені не дав відповіді. Давайте подумаємо не як було, а як могло бути.Мабуть треба починати з особистості керівника групи, старшого групи. Єсманський В.Т., 1913, м.Харків,Журавлівка, освіта вища, працював на одному з оборонних заводів, начальник цеху, потім був під слідством, перед війною з'явився сивина на волоссі і без передніх зубів. Далі ймовірно йому в Міноборонні, МВС, ГБ, запропонували залишитися а підпіллі і знищувати ворога в окупованому місті. Далі він пройшов, якусь школу розвідників, міг працювати на ключі, користуватися радіостанцією, знав азбуку Морзе. Пізніше через роки його родичі підтвердили, що вони знайшли на горищі його будинку (хати) дріт для рації і замасковану антену. Також йомовірно йому доручили підібрати собі групу з місцевих. Він її підібрав. Одне зрозуміло, що Єсманський В.Т. мав досвід в спілкуванні з людьми, міг зіграти згідно легенди роль, був хитрий, розумний, приймав швидкі рішення. Скажемо так, в школі розвідників його багато чого навчили і можливо він був одним з кращих, тобто відмінником. Далі почалася війна, в вересні 1941 він не евакуювався зі своїм заводом, де працював і залишився в окупації. Далі, в місто ввійшли німці, відкрили військову комендатуру і коменданту потрібен був староста, який би вірно працював, який би знав всіх в районі. Ось і Єсманський В.Т. підійшов зі своїм образом і роллю в грі - молодий, кмітливий, освіта вища, працював з людьми, знає всіх на районі і ще постраждалий від радвлади. В групі підпільників був радист, радистом групи був сам Єсманський В.Т. Можливо керівник групи розумів, що група в тилу у ворога повинна бути не великою, також він розумів, що в групі підпільники не повинні знати один одного для безпеки.Одне не зрозуміло, чому Єсманський В.Т. в началі червня 1943 попав в полон, він же мав великий опит, можна сказати що всі три року він зміг не втратити всю групу. Можливо він розслабився і в цьому причина гибелі його і його товаришів.Схоже, що в серпні 1943 ті хто був в групі з ним з 1941 всеж таки загинули з ним в началі червня 1943. Тепер давайте перелічимо те що зробила група підпільників з 1941 по 1943. 1). В 1942 були звільнені полонені червоноармійці, які перебували в таборі військовополонених в нп Велика Данилівка через коменданта військової комендатури района. Серед звільнених полонених був і Милентьєв В.В.2). Керівник підпільної групи знав, що в районі у деяких хозяїв перебувають червоноармійці, яки не змогли вийти з оточення 03.1942, він передавав їм харчі, їжу. 3).В лютому 1943 була невдалий напад на німецького офіцера, не змогли його ліквідувати. 4).радянська авіація, згідно координатів, які дали підпільники знищили зенітну батарею в нп В.Данилівка, загинуло 9 німецьких солдат, березень 1943.5). Також в березні 1943 Радянська авіація знищила частково військову комендатуру, загинуло 5 німецьких солдат з комендантського взводу. В 2000 роках німецька організація ексгумували цих 15 німецьких солдат і поховали на німецькому військовому цвинтарі. З цього виходить група Капітана Єсманського В.Т. працювала ефективно. Мабуть і все, що я можу доповнити. Були люди, які поважали Єсманського В.Т., а також були люди, які його не поважали. Нажаль таке життя.