Долі. Франсуа Дарлан, 07.08.1881 - 24.12.1942. Адмирал.Головнокомандуючий ВМС Франції. Учасник Першої Світової війни. Після капітуляції Франції в червні 1940, Ф.Дарлан до складу уряду Віші, став Міністром Оборони Франції і співпрацював з Німеччиною, Третім Рейхом. У 1942 році за його наказом були затоплені військові кораблі у Тулоні, щоб флот не передавати Німеччині. В листопаді 1942 під час висадки англо-американських військ у Північній Африці (операція "Торч"), Ф.Далан здався і перейшов на сторону американців і уклав угоду з амерканським генералом Ейзенхауром, французькі війська у Африці припинили опір союзникам. Після цієї події Франсуа Дарлан оголосив себе Верховним Представником Франції в Африці. 24 грудня 1942 року Ф.Дарлан загинув, був застрелений. (Вікіпедія).
Вічна пам'ять Олексію!
Вічна пам'ять Олексію.ж
Сьгодні 40 днів, як немає волонтера, пошуковця Олексія Олександровича Юкова. Хотілось би, щоб колеги, товариші, побратими Олексія з пошукової групи "Плацдарм" продовжували справу Олексія, займалися пошуком загиблих в Другій Світовій війні (те що не встиг доробити Олексій) і пошуком загиблих солдат і офіцерів силових структур України і російських окупантів, які загинули в Російсько-Українській війні з 2014 року і по сьогодні.
Шановний сослуживец! Доступна інформація - "В серпні 1943 на панівній висоті (194,3 метра) біля селища Солоницівка Харківська область був командний (спостережний) пункт ( в народі "Висота Маршала Конєва"). На цій висоті на спостережному пункті був командувач Степового фронту генерал -полковник Іван Конєв. Він віддавав накази арміям, що наступали на місто Харків, зокрема рішення про нічний штурм Харкова з 22 на 23 серпня". Можна, можливо, ще сходити в музей на цьому спостережливому пункті і послухати гіда цього музея, гід дасть більшу інформацію. Знаю, що пошуковці до 2022 року коло цієї висоти (в полях, в лісі) знаходили рештки загиблих солдатів РА і німецьких солдатів. З повагою.
Шановні пошуковці, історики, розкажіть тріхи про висоту "Маршала Конєва" в районі селища Солоніцевка Харківська область. Зрозуміло, що там є на сьогдні музей.
Людвиг Свобода, 25.11.1895- 20.09.1979. Чехословацький військовий, державний діяч, генерал армії ЧРСР, президент ЧРСР, Герой Радянського Союзу, Герой ЧРСР, Народний герой Югославії. Учасник 1 Світової війни 1914-1918 років. В 1941 отримав дозвіл в СРСР на формування чехословацького війська. Ним, полковником командиром батальйону, був сформований 1-й Чехословацький польвий батальон. 3 8 березня 1943 року по 13 березня 1943 року батальйон під командуванням подполковника Людвига Свободи обороняв разом з радянськими підрозділами село Соколове Харківська область від наступаючого на село противника. Німецькі аійська були розгромлені і зупинині. Підполковник Людвиг Свобода отримав орден Леніна і йому будо присвоєно військове звання полковник. В боях за оборону села Соколове 1-й Чехословацький польовий батальйон поніс великі втрати особовогу складу. Л.Свобода похований в м.Прага. (Вікіпедія).
Дякую пане Вадим. Ви багато попрацювали, зробили велику роботу. Цікава тема. Герої і антігерої Другої Світової війни. Це ви виклали коротеньки біографії військових. Подивилась декілька біографій в вікіппедії. Є цікаві долі.
Частина друга.Продовженя. Долі військових РСЧА, які пов'язані з містом Харків. Подлас Кузьма Петрович, 29.10.1893- 25.05.1942. Генерал-лейтенант, командувач 57 Армії. Загинув 25 травня 1942 в Хврківській області; Постніков Полікарп Денисович, Підполковник, командир 64 танкової бригади. Загинув 14 травня 1942 в Харківській області; Ріхтер (Рудаков) Іван Георгійович, Генерал-майор, командир 160 СД. Потрапив у полон на Харківському напрямку. Перейшов на сторону німців. Очолив розвідувательно-діверсійну школу АБВЕРу. Страчений радянськими військовими в 1945; Маляров Федір Гаврилович, 1894- 25.05.1942. Гегерал-майор артилерії, 57 Армія, ПЗФ. Загинув в Харківській області; Сабуров, капітан НКДБ, особливий відділ. Потрапив у полон у червні 1942 в Харківській області.Доля офіцера не відома; Смирнов Микола Іванович, Майор НКДБ особливий відділ СД, 57 Армія. Потрапив у полон у червні 1942 в Харківській області. Доля не встановлена; Тхор Григорій Іванович, 28.09.1903- 01.1943. Генерал-майор авіації, льотчик, заступник командира 62 авіаційної дивізії. Його літак був збитий. Потрапив у полон пораненим в травні 1942 на Барвінковському виступі. Загинув у концтаборі Маутхаузен в січні 1943; Хроменков Костянтин Георгійович, командир СД, ПЗФ. Потрапив у полон під м.Харків. Перейшов на сторону німців. Командир одного з підрозділів РОА. Загинув; Танкопій Іван Олексійович, 1902 - _.03.1943. Полковник, командир 17 Стрілецької бригади ВВ НКВС. Загинув в березні 1943 в Харківській області; Чернієнко Дмитро Хрисанфович, 22.10.1901- 18.08.1943. Генерал-майор, командир 31 танкового корпусу. Загинув під містом Богодухів Хаоківська область; Шаповалов Михайло Михайлович, 11.01.1898- 28.05.1945. Генерал-майор, командир 1 окремого стрілецького корпусу. Потрапив у полон в серпні 1942 на Харківському напрямку. Перейшов на сторону німців. Командир 3 дивізії РОА. Потоапив у полон до чеських партизан. Страчений; Шепєтов Іван Михайлович, 11.07.1902- 21.05.1943. Генерал-майор, командир 14 ГСД. Потрапив у полон 26 трпвня 1942 в Харківській області. Перебував в концтаборі Флоссенбюрг. Загинув в полоні.
Долі військових РСЧА (командирів полків, батальйонів, дивізій, вищого командного составу), які обороняли і визволяли Харківську область від німецьких окупантів в 1941 - 1943 роках XX століття. Анісов Андрій Федорович. Генерал-майор, начальник штабу 57 Армії. Загинув в травні 1942 в Харківській рбласті; Ахсаров Енвер Бімболатович, 11(24).11.1915 (10.10.1916) - 15.02.1943. Майор, командир 227 СП.Загинув 15 лютого 1943 в Харківській області.Герой Радянського Союзу; Баєрський Володмир Гелярович, 10.12.1901- 07.05.1945. Полковник, командир 41 СД. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області. Перейшов на сторону німців. Керівник РОА. Розстріляний чеськими партизанами 7 травня 1945; Бобкін Леонід Васильович, 22.05.1894 - 26.05.1942. Загинув в Харківській області; Борисов (Шистер) Аркадій (Арон) Борисович, 13.05.1901 - 27.05.1942. Генерал-майор, командир 5 Кавалерійського корпусу. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області в районі Барвінкове, був поранений.Розстріляний німцями на місці; Борисов Михайло Дмитрович, 21.11.(04.12.).1901- 15.09.1970. Генерал-майор, командир 8 Кавлерійського корпусу. Потрапив у полон пораненим в травні 1942. Перебував у кількох офтаборах. Звільнений з полону у 1945. Пройшов спецперевірку. Служив. Помер; Будихо Олександр Юхимович. Командир 171 СД. Потрапив у полон восени 1941 в Харківській області. Перейшов на сторону німців. Керівник РННА. Засуджений ВС СРСР до смерті. Страчений у 1950; Васильєв Ілля Васильович, Генерал-майор, командир 337 СД. Загинув у травні 1942 в Харківській області; Горднянський Авксентій Михайлович, 13.03.1896- 25.(27).05.1942.Генерал-лейтенант, командувач 6 Армії. Загинув в Харківській області; Костельников Михайло Іванович, Генерал- майор НКВС, командир 13 МСД ВВ НКВС. Потрапив у полон в травні 1942 в Харківській області. Перебував в офтаборі м.Володимир-Волинський. Загинув у полоні у 1943; Костенко Федір Якович, 10(22).1896- _. 05.1942. Генерал- лейтенант, заступник командувача військами ПЗФ.Загинув в Харківській області; Кутлін Закі Юсупович, 17.11.1900- 27.05.1942. Генерал- майор, командир 270 СД. Загинув 27.05.1942 в районі нп Лазовеньки Харківська область; Кочетков Гергій Васильович, Майор, командир СП. Загинув в серпні 1943 на Богодухівському напрямку Харківська рбласть; Кузьмін Григорій Іванович, 02.02.1895- 28.05.1942. Генерал-майор, командир 21 танкового корпусу. Загинув 28 травня 1942 в районі нп Гусарівка Харківська область; Кулєшов Олександр Дем'янович, 11.08.1893- _.06.1944. Генерал-майор, командир 175 СД. Потрапив у полон в липні 1942 на Харківському напрямку. Отримувався в концтаборах Заксенхаузен та Флоссенбюрг. Загинув у полоні в червні 1944; Клюй Микола Іванович, Майор, командир 208 окремого батальйону, 17 бригада НКВС. Загинув в березні 1943 в Харківській області;Леонов Михайло Трофимович, 10.01.1901- 21.08.1943. Полковник, командир 112 танкової бригади. Загинув в Харківській області; Матикін Пилип Миколайович, 24.11.1899- 26.05.1942. Генерал-майор, командир 47 гірсько- стрілецької дивізії. Загинув в районі нп Лазовеньки Харківська область; Малиновський Олексій Костянтинович, Генерал-майор, начальник артилерії 57 Армії. Загинув в травні 1942 в Харківській області; Малиновський Шалико Агасійович, командир 393 СД. Загинув у травні 1942 в Харківській області; Меандров Михайло Олексійович, 22.10.1894- 01.08.1946. Полковник, заступник начальника штабу 6 Армії. Потрапив у полон у травні 1942 під м.Харків. Перейшов на сторону німців. Генерал-майор РОА, очолив офшколу РОА. Засуджений ВС СРСР до смерті. Страчений; Новіков Тимофій Якович, 07.09.1900- 1944. Генерал-майор, командир 150 СД (2 формування). Потрапив у полон у травні 1942 під м.Харків. Отримувався у концтаборі Флюссенберг. Загинув у полоні в 1944; Далі буде.
Після звільнення Харкова 23 серпня 1943 року від німецько-нацистських військ, сапери Степного фронту почали розміновувати місто, підприємства, дороги від мін, які залишили німецькі війська після відступу з міста. Розміновували також і підриємство (завод) "Електроінструмент" ("Комунар"). Територію цього заводу розміновував взвод окремого загороджувального загіна мінерів (саперів), 40 Армія під командуванням лейтенанта Веселова (Веслова) Володимира Григоровича. В ході розмінування території заводу було виявлено і знято мін ловушек, мін саперами цього підрозділу. Були і загиблі сапери. Загинули воїни сапери Шошіашвілі, Тітенко і інші.
Товариство, цікаві долі військових, вони загинули в Україні за Україну. 1.Герман фон Ейхрорн, 13.08.1848 -30.07.1918. Німецький військовослужбовець. Генерал-фельдмаршал, головнокомандувач німецьких військ в Україні. Учасник ПСВ 1914 - 1918.Загинув в наслідок теракту в Київі. Похований: Німеччина. 2. Граф Келлер Федір Артурович, 12.10.1857 - 21.12.1918. Генерал від кавалерії (РІА). Герой ПСВ 1914 - 1918. Головнокомандуючий Збройних Сил Держави України. Був заарештований військовослужбовцями армії С.Петлюри. Розстріляний на Софіївській площі в м.Київ. Похований:м.Київ у Покровському монастирю, по іншій інформації похований на Лук'янівскому цвинтарі.
Цікаво про долі німецьких військових. Висновок один, хотіли взяти чужу землю і загигули на чужій землі. Правильна справа, коли захищаєш свою землю, державу, родину і не лізиш в іншу країну, щоб там загинути.
Долі людей, які зв'язані з Харковом. Долі військових. 1).Теодор Ейке /17.10.1892 - 23.06.1942/. Німецький військовий. Обергруппенфюрер СС і генерал військ СС, командувач
3-ї танкової дивізії СС "Мертва голова". Загинув в районі села Михайлівка Лозівський район Харківська область. Останнє місце поховання Житомирська область, німецький війсьвовий цвинтар. Цвинтар зруйнований військами РА. 2).Вальтер фон Гюнерсдорфф /28.11.1898 - 17.07.1943/. Німецький військовий. Генерал-лейтенант, командир 6 танкової дивізії. Отримав тяжке поранення в Курській області. Помер в госпіталі в Харкові. Похований в м.Харків, кладовище 17, німецька військова делянка.
З цікавого. Доля. Вікіпедія. Леопольд Штайнбац (25.10.1918 - 23.06.1942). НІмецький льотчик, Ас, один з кращих. Літак, винищувач "Мессершмитт" Bf109F-4. Лейтенант Люфтваффе, 9-та ескадрілья, 52 винищувальна ескадра. Мав нагороди. Загинув на 300 - му бойовому виліті, був збитий під Вовчанськом Харьківська область. Місце поховання невідоме, тобто відсутнє.
З історії. Георг Браун (27.10.1887 - 14.11.1941).Генерал-лейтенант, командувач 68-ї німецької піхотної дивізії Вермахту. Загинув під Харковом. Первичне місце поховання: місто Харків, сад імені Т.Г.Щевченка. Перепохований: місто Харків, цвинтар N17, німецький військовий цвинтар (ділянка).
Інформація ЗМІ. Боргун Тарас, 27.02.1982 - 29.05.2024. Співробітник пошукової організації "Союз Народна Пам'ять" місто Київ, юрист. Учасник гуманітарної місії "Чорний тюльпан"(2014-2017). Учасник вахт пам'яті "Барвінківський котел 1942" (2017 -2021). Військовий. Загинув на війні. Вічна Пам'ять.
Повномасштабна війна росії проти України почалась 24.2.2022 десь о 02 ранку. Думаю, що у росіян все йшло по плану і це не совпадіння. Тільки от і на сьогодні не зрозуміло, що думала наша держава всі ці вісім років. Як воно ще далі буде?
Традиційно з цікавого. Російсько-Українська війна розпочалася 20 лютого 2014 року.Повномасштабне вторгненя Росії в Україну розпочалося 22 лютого 2022 року. Що це випадково? Або все у росіян цшло по плану? Які думки, Сослуживец?
Загиблі пошуковці в російсько- українській війні 2014 - 2026. Сосненко Денис Едуардович, 2002 -24.02.2023. Спортсмен, волонтер, пошуковець пошукова групи "Плацдарм"; Коваленко Юрій Олександрович, 22.03.1966 - 14.03.2023. Пошуковець, історик, археолог, був в пошуковій групі "Плацдарм". Військовослужбовець; Романовський Віталій Іванович, 25.01.1977 - 21.03.2023.Пошуковець пошукова група "Дніпро - Пошук". Військовослужбовець; Сварцев Дмитро, 1989(1991) - 04.2023 (05.2023). Пошуковець пошукова група "Дніпро- Пошук". Військовослужбовець. Повна інформація на загиблих пошуковців є в Вікіпедії. Вічна пам'ять.