…
Узнать про деда
Ищу прадеда БАИГАЗИНОВ Ыбраихан, 1942 году в мае был отправлен в Харьковскую область из Казахстана Алматинской области, в декабре 1942 году отправил письмо что ранен и находится в госпитале, воевал под Сталинградом. Пропал без вести. Вся информация дошедшая до моего отца.
медведев никита сергеевич
Ищу деда
Ищу родных
Ищу деда
Добрий день. Скоріш за все не оно
влювали давно операційну систему чи базу даних - тому висвічується проблема бази даних.
Мені дуже цікаво подивитись "база имен"
Буду вам дуже вдячна)
Не могу найти где похоронен дед
Разыскиваю Гриценко Степан Климович 1917 года рождения
.
Описка. Є вірним Агей Карякин.
Зі слів літніх людей в 1970 роках, то за парком слідкував Ашей Карякина, приблизно 1880 р.н. Він був управляючим в цьому парку ще при царю Миколі ІІ. Під його керівництвом висаджували клумби, доглядали за деревами. І в тих ще 1960 і 1970 місцеві називали цей парк - парком Карякина. І на сьогодні парк офіційно називається парком Карякина офіційно.
На Журавлівці є парк, раніше він називався парк комсомольський, потім парк молодіжний, а зараз парк Карякина (Карякина). Підкажіть, будьласка, в честь кого він названий? Хто такий був Карякина (Корякин)?
Спасибо за быстрый ответ, было интересно. С уважением.
Шановний, земляче, відповідаю на ваше прохання. Епілог. Перші пошукові обряди з'явилися на Харківщині в середині 1980 років, а до цього пошуком загиблих воїнів Другої Світової війни займалися військомати. Перші пошукові загони - Обеліск, Воєнні Меморіали Схід, Орієнтир, пізніше з'явились Слобожанське козачество і інші. У істориків пошукового руху першими були Саяний М.І., Старченко В.С., Супонін В.А. знаю до середини 1980 на Великій Данилівці пошуками загиблих радянських військових займався місцевий військомат, військоматом були знайдені в окопах рештки воїнів РСЧА, які загинули в вересні 1941. Загиблі воїни були поховані в братській могилі в центрі нп В.Даниліака. Був знайдений військоматом один воїн РСЧА з мідальйоном, в окопах Сомов Мойсей Єгорович, 1901 - 09.1941, похований кладовище 13. В 1990 - Х та в 2000 -х роках пошуковці з ПЗ Воєнні Меморіали Схід знайшли 15 німецьких солдат, зенитчиків, яких загинули від авіаудару в березні 1943, були перепоховані на німецьке кладовище. В 1990 -х пошуковці знайшли поховання на території табору для радянських військовополонених і перепоховали в братську могилу в центрі нп В.Данилівка. в 1990 -х роках пошуковці знайшли на території Тюренка братськи могли, розстріляних людей в 1937 (репресії), там же знайшли братську могилу, в якій були поховані діти з дитячого будинку, які вмерли від голоду в 1920 - роках. Також пошуковці проводили пошукові роботи на території району Жуки, в лісопарку були знайдені і радянські, і німецькі військовослужбовці, яки загинули в період 1941 - 1943, радянські військові були перепоховані в Лісопарку, в братській могилі на Меморіалі, німецькі солдати були поховані на німецькому кладовищі.Також в цьому районі був знайдений і встановлений по документам радянський солдат - Власов Єгор Михайлович, 1911 - 23.08.1943, рядовий, санітар, 1245 сп, 375 СД,53А, похований по місцю свого народження. В 1990 - Х пошуковцями були знайдені в Лісопарку розстріляні ями, в яких були знайдені рештки офіцерів Війська Польського, офіцери були розстріляні в 1939 -1940 роках, репресії. З повагою.
Извините меня, Захарович, хочу задать вам ещё один вопрос. Вы ниже писали, также писали другие, что на территории Журавлевка после окончания 2 Мировой войны находили захоронения советских и немецких солдат. С этим ясно. А вот находили захоронения советских и немецких солдат на территори Большой Даниловки? Очень интересно. Ответьте, пожалуйста если знаете.
Спасибо, Захарович, за полный ответ. Интересная история, интересные поиски. Фактически это конец истории.
Цікаві питання, але як на них відповідати. Такі ж самі питання я задавав ще в 2009 році людині, яка починала пошук істини (Шевченко В.), але він мені не дав відповіді. Давайте подумаємо не як було, а як могло бути.Мабуть треба починати з особистості керівника групи, старшого групи. Єсманський В.Т., 1913, м.Харків,Журавлівка, освіта вища, працював на одному з оборонних заводів, начальник цеху, потім був під слідством, перед війною з'явився сивина на волоссі і без передніх зубів. Далі ймовірно йому в Міноборонні, МВС, ГБ, запропонували залишитися а підпіллі і знищувати ворога в окупованому місті. Далі він пройшов, якусь школу розвідників, міг працювати на ключі, користуватися радіостанцією, знав азбуку Морзе. Пізніше через роки його родичі підтвердили, що вони знайшли на горищі його будинку (хати) дріт для рації і замасковану антену. Також йомовірно йому доручили підібрати собі групу з місцевих. Він її підібрав. Одне зрозуміло, що Єсманський В.Т. мав досвід в спілкуванні з людьми, міг зіграти згідно легенди роль, був хитрий, розумний, приймав швидкі рішення. Скажемо так, в школі розвідників його багато чого навчили і можливо він був одним з кращих, тобто відмінником. Далі почалася війна, в вересні 1941 він не евакуювався зі своїм заводом, де працював і залишився в окупації. Далі, в місто ввійшли німці, відкрили військову комендатуру і коменданту потрібен був староста, який би вірно працював, який би знав всіх в районі. Ось і Єсманський В.Т. підійшов зі своїм образом і роллю в грі - молодий, кмітливий, освіта вища, працював з людьми, знає всіх на районі і ще постраждалий від радвлади. В групі підпільників був радист, радистом групи був сам Єсманський В.Т. Можливо керівник групи розумів, що група в тилу у ворога повинна бути не великою, також він розумів, що в групі підпільники не повинні знати один одного для безпеки.Одне не зрозуміло, чому Єсманський В.Т. в началі червня 1943 попав в полон, він же мав великий опит, можна сказати що всі три року він зміг не втратити всю групу. Можливо він розслабився і в цьому причина гибелі його і його товаришів.Схоже, що в серпні 1943 ті хто був в групі з ним з 1941 всеж таки загинули з ним в началі червня 1943. Тепер давайте перелічимо те що зробила група підпільників з 1941 по 1943. 1). В 1942 були звільнені полонені червоноармійці, які перебували в таборі військовополонених в нп Велика Данилівка через коменданта військової комендатури района. Серед звільнених полонених був і Милентьєв В.В.2). Керівник підпільної групи знав, що в районі у деяких хозяїв перебувають червоноармійці, яки не змогли вийти з оточення 03.1942, він передавав їм харчі, їжу. 3).В лютому 1943 була невдалий напад на німецького офіцера, не змогли його ліквідувати. 4).радянська авіація, згідно координатів, які дали підпільники знищили зенітну батарею в нп В.Данилівка, загинуло 9 німецьких солдат, березень 1943.5). Також в березні 1943 Радянська авіація знищила частково військову комендатуру, загинуло 5 німецьких солдат з комендантського взводу. В 2000 роках німецька організація ексгумували цих 15 німецьких солдат і поховали на німецькому військовому цвинтарі. З цього виходить група Капітана Єсманського В.Т. працювала ефективно. Мабуть і все, що я можу доповнити. Були люди, які поважали Єсманського В.Т., а також були люди, які його не поважали. Нажаль таке життя.
Извиняюсь, но все же по группе Есманского В.Т. много вопросов. Вы пишите, что в группе было до десяти человек и нет тех кто остался жив и нет конкретных свидетелей деятельности подпольщиков. Вероятно в группе должен был быть радист, да и в боевой группе должо было бы быть ещё минимум два бойца. Много неясности. Понятно группа собирала информацию по передвижению войск противника, но что то группа ещё должна была делать.